1) який твир називают литописом 2)походження назви литопис 3)навищо писали литописи 4) як називаэться найдовниший литопис нашого народу 5) хто такий нестор литописець 6) чому литописи е та памятками нашого народу 7) яки литописи оповидання ти знаешь 8)у який легенде розповидаеться про виникнення миста киева 9 ) про яких давньоруських князив читали 10) яки риси характеру князив прослявляли литописи 11) про якого давньоруського князя росповидаеться в литописи повисть временных лит та у твир олександра олеся княжа украина 12) коли видбувалися подий в драматичному твори микита кожумяка 13) кого автора прослявляе в цьому твори 14) якими рисами хорактеру надилений микита кожумяка 15) яка головна думка драматичного твору микита кажумяк

1.Літопис-це опис важливих історичних подій.

Чайковський “За сестрою”: характеристика Павлуся

 

Образ Павлуся в романі Андрія Чайковського “За сестрою” – це вичерпне втілення героїзму. Павлусь – це мужній лицар, якому до снаги всі випробування.

Хто такий Павлусь? Це 15-ти річний хлопчина, який є яскравим представником роду Судаків.

До ключових рис характеру Павлуся можна віднести:

Найвищі морально-вольові якості: витримка, мужність, готовність до cамопожертви, ненависть до зрадників, справедливий патріотизм;

Кмітливість, спритність та не аби який розум: він вміло володіє зброєю та вміє своєчасно застосовувати отримані знання на практиці;

Чуттєві риси справжньої людини: вірність, винахідливість, любов до природи та сім’ї, справедливість, вміння орієнтуватися в складних життєвих ситуаціях.

План-характеристика Павлуся з повісті А. Чайковського “За сестрою”

Перш за все Павлусь – це нащадок козацького роду Судаків;

Лицарська поведінка Павлуся передається в його братерській любові до сестри;

Павлусь має гострий розум, тому швидко засвоює козацькі навички та вміння;

Павлусь по-справжньому кохає свою Батьківщину і свій край;

Козацька волелюбність, співчуття до знедолених;

Твердість у своїй вірі та власних вчинках;

Повноцінна вірність даному слову.

Павлусь – це головний герой повісті А. Чайковського “За сестрою”. Майже все своє життя Павлусь мирно жив зі своєю сім’єю у сел вка, аж поки біда не нагрянула у дім: татари вбили рідних Павлуся, а сестру Ганну забрали у полон. Павлусь вирішує незважаючи ні на що врятувати свою сестру та помститися за смерть сім’ї і вирушає у далеку подорож. Також Павлусь хоче довести самому собі що він – це справжній нащадок прадідів-запорожців, які боронили українську землю від загарбників. Хлопець залишає козаків-побратимів, батька та брата і йде в Крим визволяти сестру з полону.

 

Тяжка доля випала Павлусю: його декілька разів продавали в рабство, примушували дуже тяжко працювати та карали, але він мужньо переніс усі випробування долі. Адже тільки мужнім сміливцям доля усміхається. Девлет-гірей, бачачи наполегливість Павлуся відпускає його та Ганнусю з полону і вручає охоронну грамоту, завдяки котрій їх в дорозі додому не чіпають татари.

Ось так, дякуючи самопожертві, відвазі і терпінню молодий Павлусь зміг розтопити кремезне серце Девлет-гірея та звільнити з полону себе і  рідну сестру. останні слова, які почув Павлусь від Девлет-гірея були такими: “Добре в тебе серце, хлопче!”

Объяснение:

Олександер у болях жорстоких лежав

І в руці своїй плід чудодійний держав.

“Вічно жить і любить! День за днем! День від дня

А життя — то борня! А любов — то брехня!

Вічно жить у борні! Биться в сітях брехні!

День за днем! День за днем! Без кінця! Ні, ох, ні!

Не для нас, о богине, твій божеський дар!

Хоч над світом я цар, та над серцем не цар.

Міліони людей можу вбить, погубить,

Та чи змушу кого мене вірно любить?

Вічно жить! О богине, се жарти, се сміх!

Вічне щастя чи дасть сей чудовний горіх?

А без щастя, без віри й любові внутрі

Вічно жить — се горіть вік у вік на кострі!

Ні, богине! Візьми свій дарунок назад!

Я в нірвану волю, чи в Олімп, чи у ад!”

Объяснение:

не захотiв