Найпомітніші історичні події, що відбулися в Укпаїні протягом 20 ст

1902 Полтавсько-Харківське селянське повстання.

сільгоспробітники Галичини під впливом українських радикалів і за підтримки націонал-демократів почали під час жнив масовий організований страйк, що охопив понад 100 тис. учасників.

1903 Літо — загальний страйк на півдні Російської імперії.

1904 Відкрито ділянку залізниці Долинська — Олександрівськ — Волноваха.

На Галичині Василем Нагірним створений Центральний союз українських кооперативів, який налічував 550 філій і 180 тис. членів.[1]

08 лютого 1904 — 05 вересня 1905 — російсько-японська війна

1905 8 − 24 червня — політичний страйк робітників Одеси.

14 — 25 червня — Повстання на броненосці «Потьомкін»

8 вересня — Портсмутський мирний договір, який закріпив поразку Росії у війні з Японією

7 — 25 жовтня — всеросійський політичний страйк.

17 жовтня — царський маніфест — октройований акт, підготовлений з метою вдосконалення виконавчої влади Російської імперії, демонстрації турботи про підданців у розпалі революції 1905—1907, визнання насущності системних реформ.

Створення в Катеринославі і Києві перших в Україні Рад робітничих депутатів

11 −15 листопада — повстання моряків під проводом П. П. Шмідта у Севастополі.

Листопад — грудень — загальні страйки в Харкові, Києві, Катеринославі, Одесі.

1906 14-21 жовтня у Києві проходив монархічний чорносотенський Третій Всеросійський З'їзд російських людей (Всеросійський З'їзд Людей Землі Руської).

9 листопада — указ уряду про виділення селян з громад на хутора — столипінська реформа.

1907 Організація в Києві першого стаціонарного українського театру (Театр Миколи Садовського)

в Австро-Угорщині введено загальне виборче право

1908 Юзеф Пілсудський заснував у Галичині Союз активної боротьби

протестуючи проти порушень виборчого законодавства, український студент Мирослав Січинський убив губернатора Анджея Потоцького

1909 Заснування Дніпровської біологічної станції.

Створення Харківської селекційної станції

Створення перших українських художніх фільмів.

Союз активної боротьби Юзефа Пілсудського створив у Львові нелегальну воєнізовану організацію «Стрілецька спілка»

У черговій україно-польській сутичці між студентами у Львові був убитий український студент Адам Коцко

1911 18 (5 ст.ст.) вересня — у Київському оперному театрі есер і таємний агент поліції Дмитро Богров застрелив прем'єр-міністра царського уряду Петра Столипіна. Похований у Києво-Печерській лаврі.

1913 Відкриття консерваторій в Одесі і Києві.

1914—1918 Перша світова війна

1914 28 липня: Австро-Угорщина оголошує війну Сербії ; 1 серпня — Німеччина оголосила війну Росії і 3 серпня — Франції. 6 серпня — Австро-Угорщина оголошує війну Росії. У складі австро-угорських військ діяли національні легіони — польський, албанський та український — січові стрільці (УСС).

1 (або 3) серпня: у Львові створено проавстрійську Українську Раду на чолі з парламентарем Костем Левицьким, яка після поразки австрійської армії у Галичині перебралася до Відня. Соціалісти зі Східної України також створили у Львові Союз визволення України.

4 серпня: Головна Українська Рада прийняла рішення про створення з добровольців української військової організації, що одержала назву Українських січових стрільців.

23 — 25 серпня : Галицька битва (Люблін-Холмська операція) — розгром російськими військами австро-угорських і окупація східної Галичини.

29 жовтня — турецькі корабля і німецькі крейсери «Гебен» і «Бреслау» обстріляли Одесу, Севастополь, Феодосію і Новоросійськ

На кінець 1914 р товариство «Просвіта» мало 77 місцевих відділень, 3 тис. читалень і бібліотек, 36 тис. членів у Львові і 200 тис. — в сільських читальнях. Військово-спортивні товариства «Сокіл» і «Січ» мали 974 місцеві осередки, налічували 33 тис. членів[1]

1915 22 березня — після облоги капітулював 120-тисячний австро-угорський гарнізон Перемишля.

у Відні була відтворена Українська Рада

2 — 5 травня: Горлицький прорив німецьких військ і залишення російськими військами Галичини (3 червня — Перемишля, 22/23 червня — Львова)

5 травня: ГУР та СВУ об'єдналися та утворили ЗУР (Загальну Українську Раду)

26 серпня — німецькі війська вибили росіян з Берестя (Брест-Литовськ)

1916 4 червня — 22 серпня: Наступ Південно-Західного фронту під командуванням О. О. Брусилова (Брусиловський прорив), в ході якого було розбито німецькі і австрійські війська і зайнято Луцьк, Станіслав, Чернівці.

червень — розпочалася блокада Чорноморським флотом Босфору

27 серпня — Румунія вступає у війну на боці Антанти.

30 серпня — Османська імперія оголошує війну Російській

26 вересня — початок контрнаступу австро-німецьких військ у Трансільванії, в ході якого було знищено румунську армію.

5 листопада — створення на польських і українських територіях, окупованих Австро-Угорщиною та Німеччиною, «Королівства Польського» на чолі з «Державною радою».

Объяснение:

В житті українського народу пісні займають окреме місце. Українські пісні надзвичайно мелодійні, в них поєднується пісенність української мови та чарівність мелодії. Українські народні пісні складалися протягом багатьох століть. Вони розповідають про цілі епохи в історії українського народу. В них йде мова і про мужніх завзятих козаків, які боронили українські землі від загарбників, і про тяжкі випробування, які випадали на долю українського народу; і про велич української нації. Розповідають пісні і про повсякденні явища, про кохання, про нещасливу долю окремих людей. З пісень ми дізнаємося, як жили наші пращури. Пісні мали і символічне значення. Вони співалися при певних обрядах, як невід'ємна їх частина. Так, весною співалися веснянки, зимою — колядки та щедрівки, влітку — жниварські пісні.

Український народ вкладав у пісню глибоке значення, обов'язково відбивав у ній якусь подію. І тому українські пісні треба знати, бо вони завжди грали велику роль в житті українського народу.

1.Перше кохання до Рудченка прийшло у 1865 році, коли йому було лише 16 років. Він працював у Гадячі і закохався у панночку Олену Олексіївну. Хлопцю важко було стримувати свої почуття, але розповісти про них дівчині не наважився.

2.Своє справжнє взаємне кохання – Олександру Шейдеман, Панас Мирний зустрів у 40 років у Полтаві. Познайомилося майбутнє подружжя Рудченків на суботніх літературних вечорах у полтавського етнографа Віктора Василенка. 26- річна Олександра Шейдеман була капітанською донькою та генеральською сестрою.

3.Олександра Шейдеман проміняла багатого нареченого петербуржця на трудящого полтавця Рудченка  

4.Після народження двох дітей дружина Панаса Мирного потрапила до психіатричної клініки Напади істерії стали постійними, чоловік боявся, що вони можуть перерости у божевілля. Тому змушений був відвезти її на лікування до Харкова. Там жінка провела півроку, а він молився, щоб вона була здоровою.

5.Втрата синів

У 1915 році в бою під Рівним загинув найулюбленіший син Панаса Мирного – Віктор, на якого він покладав великі творчі надії. Згодом, у вирі громадянської війни, письменник втратив і наймолодшого сина. Все це відобразилося на здоров’ї Панаса Мирного не кращим чином. Зрештою, його серце не витримало, 28 січня 1920 року він помер від інсульту.