Вытекал из каменистого места. Вокруг него рос густои лес, ветви, Три путника встретились у одного родника. Родники листья которого затеняли родник. Вода в роднике была чистая, холодная, как лёд, и блестела, как стекло. На то место, откудаВытекала вода, кто-то положил камень скотел величиной, просверлил его и обтесал, и в том месте, где стекала вода, высеква, Чистый родникЫ. Алтынсариннадпись: «Эй, путник, будь чистым, как этот родник».3, путник, придумать вопросы​

Суворими барвами змальовано Івана Гонту. Головна його риса – почуття обов'язку перед народом, відданість його інтересам. Автор навмисне підкреслює його винятковість, навіть перебільшує риси його характеру – мужність, незалежність, силу волі. Приєднавшись до повстанців, узявши в руки «свяченого ножа», Гонта ні перед чим не зупиняється. Особливо яскраво це показано у глибоко трагічній сцені вбивства Гонтою своїх дітей. Образ Гонти як людини Шевченко змальовує в дусі народних традицій. Своїх дітей, що стали католиками, він убиває в ім'я того, щоб не було поговору, щоб не було зради. Саме цим зумовлені його слова, звернені до мертвих синів: Сини мої, сини мої! На ту Україну Дивіться: ви за неї Й я за неї гину.


Ярема – узагальнений художній образ повстанця-гайдамаки. У передмові до поеми Т. Шевченко зазначив, що «Галайда вполовину видуманий», а в примітці додав: «… між Звенигородкою і Вільшаною по старому шляху Боровиків хутір і корчма, де б то Ярема Байстрюк, а потім Галайда був … наймитом». Це вказує на те, що образ Яреми-наймита, а згодом повстанця-гайдамаки має реальну основу, хоч у його створенні велика роль належить творчій уяві, бажанню автора показати позитив характеру героя. Ярема постає як типовий образ повстанця-гайдамаки, учасника всенародної війни проти польсько-шляхетського панування, у ньому втілені кращі риси народного характеру. Він сповнений ненависті, лютого гніву до ворогів і прагне помститися їм за всі кривди. Це почуття приводить Ярему в гайдамацький загін Максима Залізняка, де він своєю мужньою безкомпромісною поведінкою здобуває загальну шану. Із наймита, над яким знущається хазяїн-корчмар, Ярема перетворюється на грізного месника, стає незламним борцем за народну волю й права. Він буває страшний у своєму праведному гніві: «А Ярема – страшно глянуть – По три, по чотири так і кладе».

Объяснение:

Марго7 лет назад

 +3 

1. Приїзд до столиці. Привокзальні пригоди;

2. Німий Міхал заговорив;

3. Іван влаштовується на роботу;

4. Бійка з Велетом;

5. Знайомство з доктором Брякусом;

6. Оглядини тренажерної зали. Підготовка до першого тренування;

7. Заборона працювати. "Твоя робота - це спорт!";

8. Поява таємного поліцейського агента Фікси;

9. Встановлення республіканського рекорду видалось Зустріч Міхи з агентом Фіксою;

11. Іван зустрічає Міху з Фіксою та знаходить поліцейське посвідчення;

12. Рекорд. Журналісти. Фоторепортери;

13. Агент Фікса отямився і дізнався про успіх Івана з газети;

14. На вокзалі, де працював Іван, його вшановують табличкою. На ній сказано, що там працював чемпіон республіки;

15. Доповідь агента Фікси про діяльність злочинців-контрабандистів під керівництвом доктора Брякуса та Івана-сили;

16. Автомобільна аварія;

17. Смерть доктора Брякуса. Звинувачення в цьому Івана;

18. Щоденник доктора;

19. Міха робить сенсацію;

20. Коливання начальника поліції стосовно Івана та його подальшої долі;

21. Нова неволя. Цирк "Бухенбах";

22. Нове життя Івана;

23. Новий номер. Образа Піні;

24. Фікса вербує Піню;

25. Користь оголошення;

26. Міха Голий влаштовується на роботу;

27. Іван перезакохується;

28. Візит Президента. Фото на пам'ять;

29. Погрози звідусіль;

30. Євро-гастролі;

31. 50/50. Заручниця Мілка.

32. Визнання Івана Європою;

33. Пандорський рятує Івана від смерті;

34. Допит Піні;

35. Захисник тварин;

36. Бокс заради Королеви;

37. Фікса рятує Івана;

38. Реабілітація в лікарні;

39. Америка;

40. Піня перед вибором;

41. 150 тисяч гонорару;

42. Перемога Пацаки Макурі;

43. Прощавайте