Творення та поширення текстів українського фольклору

Відповідь:

Остап Швидкий - невільник у татарина Сулеймана підтримував Павлуся і навчав його як себе вести з господарем. Він радив йомц говорити до господаря з пошаною і низько кланяючись, показувати з себе покірного, не втікати, бо  вб"ють або продадут. А якщо вже так кортить втекти, то дочекатися кроащої пори - коли прийдуть козаки.  

Пояснення:  цитати, які підтверджують слова Остапа:

— З ними не можна просто балакати, як з нашим братом; з ним треба хитрити, низько кланятись... Що ж ти сказав?

— Я сказав, що як мені буде зле, то втечу.

— Дурень ти! Хто так говорить? Тобі треба було показувати покірного...

— Не роби того, нерозумна дитино! Вони тебе вб'ють або продадуть першому ліпшому татаринові. Ти слухай, будь покірний, то пан тобі простить... Ти вижидай кращої пори.

Відповідь:

якщо всі відповіді не помістяться  тут - продовження в коментарі

1. Село називалося вка

2. Дружина Степана Судака - Палажка

3. Ганусі було 13 років

4. Павлусь у козаків зустрівся з рідним братом Петром

5. Прізвище козацького сотника Недоля

6. Зброя, якою козаки користувалися - шаблі, списи, рушниці, а втікаючих татарів ловили арканами.

7. Саме таким арканом  Семен Непорадний і зловив татарина.

8. Командир татар - син девлет-гірея (кримського хана) Ібрагіма - Мустафа-ага

9.   Павлусь до Криму рушив один

10.  Павлуся продав татарам харциз (розбійник) Карим.

11.  Павлусь і Гануся згадували як вони святкували вдома  Різдво.

12. Татари перевозили награбоване добро як козацькими возами, так і своїми татарськими возами, які називаються арбами.

13. Батько Павлуся Степан  і його сестра Гануся потрапили у полон до татар.

14. Павлусь сподобався татарам -купцям своєю щирою і веселою вдачею, кмітливістю, тим, як швидко він вивчив татарську мову і навіть не думав втікати, ще й допомагав татарам.

15.   Його огорнув жах... - мова йже про Павлуся, коли він  поранений втік у степ.

16. Пильнував пасіки... - мова йде про діда Павлуся - Андрія  Судака

17. Тоді він утікав або до діда ... - мова йде про  Павлуся, коли він жив в вці.

18. "Був відважний козак і не жалів себе .. " -  мова про брата Павлуся - Петра Судака.

19. Цей татарин для нас вартніший - мова про полоненого сина кримського хана - ватажка татарів Мустафу.

20. " це татарин для нас важніший.. - так говорив сотник Андрій Недоля до діда Панаса про Мустафу.

21. Серед козаків Павлусь зустрівся з братом Петром (це судячи із змісту, бо такого речення дослівно в тексті немає)

22. цитата "Від цих оповідань вироблялася в Павлуся завзята козацька вдача"

23. цитата  "Залунало козацьке: "Слава Богу! "

24. цитата "Нам тут добре, та за Україною нам сумно... Хочемо своїх бачити..."

Пояснення: