Який літературний рід твору "Пістрява стрічка"​

Відповідь:

Жанр - детектив, а от літературний рід цього оповідання, виходячи з наведеного нижче - вважаю, що епос.

Пояснення:

Рід літератури — узагальнююче поняття, один із головних елементів систематизації літературного матеріалу.

Літерату́ра за рода́ми (літературні роди) поділяється на три роди  — епос (епіка), лірика, драма.

Незважаючи на розмитість визначень міжродових границь і велику кількість проміжних форм (ліро-епічна поема, лірична драма), у кожному творі зазвичай можна виділити родову домінанту: оповідання про подію (епос), суб'єктивно-емоційне міркування (лірика), діалогічне зображення подій (драма). ́

В епосі розрізняють такі види: роман, повість, оповідання, новела, нарис.

В ліриці видів може бути багато: сонет, гімн, поема, елегія, ода, ліричний вірш, думка і так далі.

В драмі: трагедія, комедія, трагікомедія та власне драма.

   Написати художній аналіз вірша "Коли до вас темної ночі" пропоную так:
   Назва: "Коли до вас темної ночі"
   Автор: Г. Кирпа
   Рід: лірика.
   Вид: громадянська.
   Тема: розповідь про можливу зустріч з Левом та бажання не говорити йому про те, що у світі існує зоопарк.
   Ідея: суспільство має породити вільну особистість.
   Віршування: верлібр. 
   Художні засоби:
   Повтори: "до вас темної ночі". 
   Анафора: "а потім", "нехай". 
   Алегорія: образ Лева (є інакомовним відбиттям абстрактного поняття, а саме - мрії про вільну особистість,  за до конкретного образу Лева). 

Дана повість закінчується так, що жалю до Климка виникає ще більше, ніж за час всього прочитання. Він захворів, але відчував обов’язок перед іншими людьми, а тому вирушив у дорогу в інше місто. За час своєї дороги Климко був викинутий з поїзда, і йому потрібно було пройти 60 км пішки. По дорозі він побачив погоню, почув постріли. Мабуть, щось потрапило і в нього, адже автор закінчує повість тим, що Климко падає на землю, а його пожитки розсипаються. Така авторська кінцівка однозначно натякає на те, що Климко міг загинути від поранення. Проте особисто мені хочеться бути оптимістом і вірити в краще, а саме в порятунок настільки цікавого і симпатичного особисто для мене героя всієї цієї повісті.

Його падіння від поранення далеко не означає смерті. Тому закінчення можна придумати і в оптимістичному ключі. Я думаю, далі Климка підібрали добрі люди, тому що не хотіли залишати маленького хлопчика вмирати поруч із залізницею. На щастя, він не помер по дорозі до лікаря. При цьому йому попався лікар, який не так давно сам втратив дитину, а тому відчував особливу відповідальність за життя і здоров’я хлопчика. Він доклав усіх зусиль для того, щоб Климко вижив, і в результаті хлопчик одужав після серйозного поранення. Лікар, який оперував, як раз зібрався в інше, більш спокійне місто, де військові дії не були настільки активними. Климко погодився відправитися разом з ним, щоб стати його помічником. На новому місці він отримав достатні знання, щоб допомагати лікареві. Він поступово навчався у лікаря, щоб, зрештою, стати йому належної зміною. З Климка вийшов дуже хороший лікар, який пам’ятав про свої проблеми в житті, а тому був налаштований допомагати людям, робити для них все, що можливо, і рятувати як можна більшої життів.

Як мені здається, завжди потрібно намагатися бути оптимістом. Саме з цієї причини я придумав досить оптимістичне закінчення до цієї повісті авторства Григіра Тютюнника. Не думаю, що мій варіант подій виглядає зовсім нереалістичним. Климко заслуговував того, щоб йому все-таки пощастило, і він вижив. Крім того, він був дуже відповідальною людиною, а тому відповідальна професія лікаря напевно йому б підійшла.