Скласти коломийку про свій клас (бажано 4 стовпчика по 2 рядка. 7 клас) до п'ятниці, пліз!

Хлопці та дівчата на перерву поспішають

На перерві вони грають та відпочивають

Зла свекруха звалила на неї всю хатню роботу.

Спочатку в її звертаннях до Мотрі багато меду: «моє золото», «серце», «дитя моє», — а згодом: « — Дай сюди мотовило! Це не твоє, а моє. Принеси од свого батька та й мотай на йому, про мене, свої жили, — крикнула Кайдашиха й ухопила рукою мотовило…  — Дай сюди, бо як пхну, то й ноги задереш! — кричала Кайдашиха й сіпала до себе мотовило…  — Це не Мотря, а бендерська чума…  — Твої діти такі зміюки, як i ти… Наплодила вовченят, то не пускай до моєї дiжi…»

Промовистою характеристикою наділяє Мотрю спокійний і ліричний Лаврін, кажучи священикові, що братову жінку треба «посадити в клітку та показувати за гроші, як звірюку на ярмарках».

У думах найчастіше оспівуються визначні події нашої історії і висловлюється захоплення народу видатними історичними діячами.

Я прочитав багато народних дум, але найбільше мені сподобались ті, в яких прославлено воїнів-козаків, захисників своєї Вітчизни. Це думи про козака Голоту, а також Самійла Кішку. Мене захоплює весела вдача та сміливість козака Голоти, який не боїться гуляти полем килійським поблизу татарського міста Килій та перемагає у битві татарина.

Мені дуже подобається Самійло Кішка. Цей розумний і хоробрий козак має справжні риси воєначальника. Він наперед передбачає вчинки ворогів. І завдяки цьому ним організовано повстання на галері та набіг козаків на турків-яничар у Козлові.

Мені хотілося б, щоб для цих героїв здійснилися останні слова Самійла Кішки:

Слава не умре, не поляже!

Буде слава славна

Поміж козаками,

Поміж друзями,

Поміж рицарями,

Поміж добрими молодцями!..