Відповідь:
Виходячи із тексту твору, вважаю, що Сомко на очікував на зраду від своїй військових полковників: миргородського, полтавського, зіньковського, а також недооцінив підступність Брюховецького
Пояснення:
Урядовці Московського царства Сомку не довіряли. Царські воєводи, які перебували в Україні, скаржилися царю на цього гетьмана, вважаючи, що він здатний на зраду. Проти Сомка інтригував запорозький кошовий отаман Іван Брюховецький, звинувачуючи його у зв’язках із правобережним гетьманом Павлом Тетерею, який підтримував Річ Посполиту. Вважали, що Сомка можна визнавати гетьманом лише до загальної (чорної) ради, участь у якій би взяли старшини й прості козаки. Це, відповідно, було на руку московітам. Царський уряд Сомка не затверджував і не вважав повноправним гетьманом.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Лиси Олово оцінюється в 4 б.) Напишіть твір-мініатюру на запропоновану тему.1. «Роман П.Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» - гірка дума про долюукраїнського народу».
Моріс Метерлінк створював свої п’єси на хвилі особливого інтересу до нового напряму європейського мистецтва — символізму, зміст якого визначено філософією двох світів, що сформувалась у християнському Середньовіччі й була характерною для багатьох романтиків. Згідно з цією філософією світ видимий, матеріальний — не єдиний: вищим за земний є світ духовний, небесний, ідеальний. Засновники нового напряму були переконані, що за до символу, художнього знаку, алегоричного образу можна відтворити приховану, незбагненну суть речей. Драматургія Метерлінка незвичністю й поетичністю привернула увагу не тільки західного читача — нею захопились і майстри українського слова, зокрема Леся Українка.
— Леся Українка не тільки була різнобічно освіченою людиною, а й сама творила, передаючи відчуття доби. Можливо, саме дар проникнення дочки Прометея в культури й душі інших народів дає змогу провести паралелі між її творчістю та творчістю західноєвропейських митців початку XX ст., зокрема Моріса Метерлінка.
Відомо, що Леся Українка дуже вимогливо ставилася до перекладацької діяльності. Вочевидь, ознайомлення з творчістю Метерлінка допомагало їй розібратися у власних світовідчуттях, знайти форму для їхнього втілення. Саме психологічний критерій дає підстави вважати обох митців представниками символізму.
В українській літературі існує тільки одна драма-феєрія, автором якої є Леся Українка. жанр феєрії відкриває перед автором чимало перспектив для вираження особливого духовного світу або втілення в життя власної концепції, власного кредо, що спирається на національні міфічні образи. Суть казкових образів полягає не тільки в їхній приналежності до іншого світу, а й у тому, що вони є певними символами, виразниками авторської концепції. якщо у Моріса Метерлінка люди пізнають інший світ, то українська митчиня йде від супротивного: її героїня з іншого світу намагається зрозуміти людське життя.