Виконайте тестове завдання до твору «Слово про похід Ігорів» 1. «Слово про похід Ігорів» присвячене походу дружини князя Ігоря на а) печенігів; б) татар; в) половців; г) поляків. 2. У творі згадується співець … а) Велес; б) Митуса; в) Волох; г) Боян. 3. Автор «Слово про похід Ігорів»... а) співець Митуса; б) невідомий; в) князь Ігор; г) дружинник Овлур. 4. «Загородили русичі поле щитами...» а) мідними; б) золотими; в) багряними; 5. В оповіді з Київського літопису та в поемі «Слово о полку Ігоревім» зображено події: А.1113р.; Б.1036р.; В.988р.; Г.1185р. 6. Укажіть основну ідею «Слова…»: А. Пророкування щасливої будущини; Б. Заклик до єднання князів руських; В. Уславлення мужності руських воїнів; Г. Засудження походу проти половців. 7. Головну ідею твору «Слово о полку Ігоревім» висловлено устами: А. Ігоря Новгород-Сіверського; Б. Святослава Київського у «золотому слові»; В. Половецького хана Кончака; Г. Ярослава Осмомисла Галицького. 8. Вкажіть, яке природне явище як знамення вказує на те, що природа – не лише поетичний образ, а й дійова особа, що безпосередньо впливає на перебіг подій: А. Повінь; Б. Землетрус; В. Затемнення сонця; Г. Мороз улітку. 9. У «Слові о полку Ігоревім» до сил природи звертається: А. Святослав Київський; Б. Ярославна, дружина князя Ігоря; В. Глібівна, дружина яр-тура Всеволода; Г. Збірний жіночий образ. 10. Укажіть літературний стиль, ознаки якого характерні для «Слова…»: А. Бароко; Б. Реалізм; В. Класицизм; Г. Романтизм. Кілька правильних відповідей 11. У «Слові…» Ярославна звертаються про до до: 1. Померлих предків; 2. До вітру; 3. Сонця; 4.Руської землі; 5. Дніпра-Славутича; 6. Ігоря; 7. Святослава. 12. Персонажами твору «Слово о полку Ігоревім» є: 1. Ігор Святославович; 2. Ярославна; 3. Ярополк; 4. Святослав Київський; 5. Всеволод Святославович; 6. Княгиня Ольга; 7. Володимир Великий.

1-В

2-Г

3-Б

4-В

5-Г

6-В

7-В

8-В

9-Б

10-А

11-2,3,5

12-1,2,4,5

Объяснение:

Дед был первым его воспитателем. Рассказывая ему сказки, он раскрывает перед внуком замечательный живой мир природы, дыхание земли, красоту неба. Все живое в этих рассказах - и небо, и солнце, и цветы, и деревья. Внук верит каждому деда слову. Мать прививает сыну святое отношение к земле, к деревьям, к севу, вспашки, семян. Она на своем примере учит Миши относиться с доверием к земле, доверять ей свои радости и боли, просить ее, чтобы она «родила для всякого». Дед Демьян учит признавать власть природы и чувствовать ее красоту, он говорит, что: «лебеди приносят на крыльях весну и жизнь, а солнце скоро откроет своими золотыми ключами землю».

В жизни крестьянина на переднем плане ежедневный труд на земле. И прежде всего, родная природа и земля образуют его мировоззрение, его отношение к людям, к окружающей среде. Повесть «Гуси-лебеди» рассказывает о жизни обычных земледельцев, которые живут в подольском селе. Мишина иметь очень хорошо понимала землю и относилась к ней, как к живому существу, она верила, что земля может быть хорошей и сердиться, что она понимает, что думает или говорит человек. И поэтому в одиночестве она разговаривала с ней, доверяла свои боли и радости, просила, чтобы она родила ... Очень искренне любила землю

эта женщина, она, как никто понимала природу: любовалась весенними лестнице, замечала, когда плакал от радости дерево, а к семенам относилась как к святыне.

Всю свою любовь к природе мать передала Мише. Возможно и другие крестьяне также, как и дед Демьян, передали своим детям и внукам уважение к родной земле, разные обычаи и приметы, связанные с ней.

Такое отношение крестьян к природе очень мне нравится. Такое трогательное отношение к ней, как к живому существу, их любовь, их уважение к ней. Невозможно, чтобы такое поклонение перед матерью-землей осталось неуслышанным ней.

1."І так мені хочеться піти в лісову далечінь, побачити з якогось незнайомого берега отих, наче зі срібла вилитих, лебедів, подивитись на їхні співучі крила, що в теплому ірію захопили весну та й принесли нам».

2."Враз уявляю собі, як десь неподалік у квітчастій, кинутій на плечі, хустці широко бреде туманом літо, і од мене зразу відлітає сон».

3."Мати, як могла, удень втішала мене своєю і дівочою піснею, а вночі при зорях плачем молила долю, щоб вона була справедливою до її дитини…»

4.«Якось я швидко, самотужки навчився читати, і вже, на свої дев'ять років, немало проковтнув добра і мотлоху,якого ще не встигли докурити в моєму селі».

5.«З того вечора я часто приходив у комбід до дядька Себастіяна, і, коли він мав час, ми разом читали якусь книгу, газети».

Объяснение: