Мальовнича україна в поезіях т.шевченка

  український народ дуже співочий.

  тому, напевно, нема такої мами, котра б не наспівувала своїй маленькій дитині чарівну колискову пісню, її ще називають колисанка. а їх наш народ знає безліч. вони можуть бути про все чудове : сонце, зайчика, сон. з тваринок найчастіше в таких піснях згадується котик чи пташка. їх можна зустріти у дворі рідної домівки. а вони такі пухнасті та ніжні. лагідна мамина пісня заспокоює немовля, витирає дитячі сльози, дитина засинає. колискові пісні є особлива мелодія : тиха, ніжна, спокійна, проста, що нагадує гойдання колиски. в обіймах матері під ці чарівні звуки маленькі діти відчувають себе впевненими, захищеними та не самотніми. 

    з колисанкою мати бажає своїй дитині бути здоровою, доброю та щасливою.   рости з колисковими піснями є гарною традицією нашого українського народу.

Актуальність "слова" в тому, що з його сторінок ймовірно вперше в історії російської літератури відкрито прозвучав заклик до об'єднання всіх російських, тоді князівств, зараз всієї нації. ця тема дуже актуальна в останні роки і в зв'язку з цим значення шедевра російської літератури тільки зросла. "слово" вчить нас патріотизму, вчить любові до рідної землі, яка в "слові" постає перед нами як жива мати-земля, батьківщина. хіба коли-небудь ці теми перестануть бути актуальними і затребуваними? ось тільки чомусь значення об'єднання або єднання завжди починають розуміти в годину неясну, перед лицем страшної небезпеки - в "слові" це постійні набіги половців, який обклав даниною російські міста після поразки ігоря.