Скласти про цікавий випадок класу або про цікавий випадок у твоєму життю

Однією з визначальних рис феномену тараса шевченка є здатність поєднувати різновекторні та різносторонні сили духовного існування людини. творчий доробок поета забезпечив цілком осяжний і адекватний резонанс на базові цінності суспільного й особистого життя людини тієї доби. при цьому, зауважимо, і доби сучасної також. поетична історіософія тараса шевченка – це осмислення ним подій і особистостей. митець не творить панегіриків і похвал. він проникає у глибинну сутність того, що сталося, аби усвідомити і зрозуміти причини злетів і падінь української нації. історіософія тараса шевченка зосереджена на особистісному началі, він дивиться на історичне минуле через призму конкретних постатей, тих діячів, які вершили долю народу. водночас історія, наголошує поет, завжди має бути уроком для нащадків і джерелом роздумів людини про вічність буття і його здатність до оновлення. історіософія тараса шевченка глибоко національна. для поета свобода нації та державна незалежність є речами тотожними. саме тому митця цілком правомірно можна назвати речником та ідеологом української державної незалежності.

Вісторію української літератури пантелеймон куліш увійшов насамперед як автор українського роману «чорна рада. хроніка 1663 року» (1857). у романі правдиво відтворено соціальні суперечності в україні після перемо¬жної визвольної війни: між поміщиками і селянами, шляхтою і міщанами, міщанами і козаками, козаками і селянами, старшиною та рядовим козацтвом. одним із наслідків цих суперечностей і стала «чорна рада», в якій взяли участь народні низи — «чернь». оця «чорна рада» була кульмінаційним епізодом у боротьбі за гетьманську булаву між павлом тетерею, якимом сомком та іваном брюховецьким. і хоча підступністю брюховецький здобув перемогу, автор показує нам і справжнє козацьке братерство, лицарство, честь. викликає повагу паволоцький полковник шрам, який прагнув до об’єднання україни. доля батьківщини, рідного народу визначає сенс життя шрама: «… всю україну до однієї булави», «як треба рятувати україну, байдуже мені і літа, і рани». йому властиві риси справжнього лицаря-запорожця, який понад усе любить свободу і зневажає небезпеку. гідний батька і його син — романтичний і мужній петро шраменко — «орел, а не козак». відчуваємо велику симпатію до нього самого автора: «він добрий був син і щирий козак, лучче йому з нудьги загинути, ніж панотця навік преогорчити і золоту свою славу гряззю закаляти». основним критерієм оцінки вчинків своїх героїв є для пантелеймона куліша їхня відданість рідному народові. недаремно полковник шрам підтримує кандидатуру сомка на гетьманство, бо він бачить, що саме яким сомко може зміцнити державність україни. сомка автор наділяє характерними рисами українського полководця і державного діяча — тими рисами, якими наділив його український народ в думах, піснях, легендах. ідея сильної української держави згуртовує навколо сомка представників різних верств тогочасного суспільства. виняткова чесність, відданість своєму народові, мудрість увиразнюють духовний і політичний портрет сомка як справді народного ватажка, фольклорно-епічного «батька». пізніше, коли сомка підступно полонив брюховецький, переяславського ; полковника ціною власного життя хотів урятувати козак кирило тур. та справжній лицар сомко навіть думки не допускає про такий порятунок. кирило тур — ще один яскравий тип характеру в романі. його життєва філософія — філософія свободи, любові й гуманізму, коріння яких — у легендах і переказах про козака мамая, в характері запорожців. ось як розуміє кирило сенс свого життя: «а в нас над усе — честь і слава, військова справа, щоб і сама себе на сміх не давала, і ворога під ноги топтала… слава ніколи не вмре, не поляже, лицарство козацьке всякому розкаже». пантелеймон куліш створив яскраві романтичні образи людей, відданих україні, справжніх патріотів