У 1939 році, коли споруджували пам'ятник Кобзареві визначали точне місце поховання Шевченка, то розрили могилу, а відкривши труну, побачили, що Шевченко​

овість а. я. чайковського «за сестрою», мені здавалося, що переді мною постав герой-богатир з раніше читаних українських дум. хоч павлусю було лише п’ятнадцять років, але він часто потрапляє, а потім вибирається із ситуацій, з яких йому, здавалося б, вибратися не під силу. я розумію, що автор явно перебільшує фізичні можливості свого героя, але, певнр, він на: магався довести нам, сьогоднішнім, що такі молоді герої — окраса історії україни! і ми вже не помічаємо цього перебільшення, бо образ павлуся захоплює нас, викликає особливу симпатію; його хочеться наслідувати і бути на нього схожим.

ответ:Предложения (НЕ слитно // НЕ раздельно).

Подчеркнутое невнимание очень ранит человека. – В это мгновение хотелось не внимания, а покоя.-

Не всякое животное может жить в неволе. – В итоге они добились не воли, а еще большего ужесточения условий существования.

Неаккуратность в мелочах может привести к полному беспорядку. – 

В первую очередь привлекала в этом человеке не аккуратность, а удивительные лучистые глаза.

Что может оправдать неправду? – И тогда впервые прозвучала из её уст не правда, а ложь.

Благодаря героическим усилиям советских солдат неприятель был отброшен. – Никакой он тебе не приятель, а просто компаньон.

Дети очень чувствительны к несправедливости. – Не справедливость двигала им, а жажда наживы.