1. ознаками літератури доби ренесансу є всі названі, крім а) уваги до особистості, її внутрішнього світу; б) заперечення середньовічних традицій; в) повернення до зразків античного мистецтва; г) урочистості, мальовничості, пишної декоративності. 2. література, яка виникла із гострої суперечки з приводу протилежних думок між уніатськими і православними письменниками наприкінці хvі – початку хvіі ст, має назву: а) полемічна; б) барокова; в) курйозна; г) публіцистична. 3. іван вишенський відрікається від мирського життя, стає аскетом, щоб: а) утекти від труднощів; б) переховуватися від переслідування; в) писати твори і виступати на захист скривджених. 4. термін і. величковського «штукі поетицкіє» означає а) курйозне віршування; б) художні засоби; в) оздоблення барокових книжок; г) силабічний вірш. 5. мандрівні дяки створювали пересувний ляльковий театр, який мав назву а) інтермедія; б) історична драма; в) вертеп; г) інтерлюдія. 6. «одна справа архирейський посох, а інша – смичок». це сказав: а) і. вишенський; б) с. климовський; в) г. сковорода; г) і. величковський. 7. з яким музичним інструментом не розлучався сковорода під час своїх мандрів: а) із лірою; б) із бандурою; в) із сопілкою; г) із флейтою. 8. головною описуваною подією козацьких літописів та «історії русів» є а) хрещення русі; б) ворожнеча в українському суспільстві внаслідок брестської унії 1596 року; в) національно-визвольна війна під проводом богдана хмельницького; г) уведення кріпосного права на українських землях. іі рівень (по 1 б.) 1. основна думка байки «бджола і шершень». 2. охарактеризуйте один із козацьких літописів. 3. якою піснею прославився с. климовський? охарактеризуйте її. 4. курйозний вірш – це… 5. назвіть відомі вам афоризми г. сковороди. ііі рівень (3 б.) на вибір 1. доведіть, що «послання до єпископів» і. вишенського – це публіцистичний твір барокової літератури. 2. просвітницька діяльність г. сковороди. мандри. самопожертва чи б життя? 3. найяскравіший представник барокової поезії.

Леонід Іванович Глібов народився 5 березня 1827р. у селі Веселий Поділ на Полтавщині в родині управителя поміщицьким маєтком. Дитинство його минало в селі Горби Кременчуцького повіту, куди переїхав батько разом зі своїм паном. Проживаючи неподалік від панського маєтку, малий Леонід бігав туди гратися й іноді ставав свідком жорстоких розправ пана над кріпаками, часто заступався за них — і на все життя зненавидів насилля й деспотизм. Початкову освіту Леонід здобув удома: на сьомому році читати навчила мати, писати — пан Родзянко, місцевий священик — арифметики, латинської і грецької мов і, звичайно ж, Закону Божого. У 1840 р. Леоніда відвезли до Полтавської гімназії. Відірваний від родини, він сумував за батьками, рідною домівкою. Туга виливалася в поезії. Так народився перший твір — вірш «Сон». У 1847р. у Полтаві вийшла перша збірка поетичних творів під назвою «Стихотворения Леонида Глебова». Радість гімназиста-шестикласника була короткою: розлючений інспектор гімназії не зміг пробачити хлопцеві, що той посмів друкуватися без його дозволу. Невдовзі Леонід захворів і повернувся до батьків. Гімназія залишилася незакінченою.

Объяснение:

Відповідь:

У сучасному світі досить важко знайти людину, яка не хотіла б дізнатися своє майбутнє. Кожен з нас неодноразово задумувався над питанням: що з нами буде через декілька років? Відповідь на це питання шукають у мольфарів або чаклунів. Проте мало хто схиляється до думки, що наше майбутнє залежить лише від нас самих, що лише ми здатні його змінювати.

Народне прислів’я говорить: «Кожна людина — коваль свого щастя». Важко не погодитися з цією думкою, адже у світі не існує такої сили, яка збудувала б наше майбутнє за нас.

Я схиляюся до думки, що кожному з нас під силу творити своє власне життя. У світі існує безліч прикладів, коли люди, завдяки своїй праці, наполегливості та таланту, досягали неймовірних висот. На цю землю всі приходять рівними, проте своє майбутнє кожен будує сам.

Я вважаю, що в житті неможливо змінити лише дві речі: дату народження і дату смерті. Все інше в наших руках. Існують люди, які готові заперечити цю тезу, проте інші розділяють зі мною таку позицію. Якщо людина вірить у світле майбутнє та готова для цього наполегливо працювати, то очевидним фактом є те, що вона досягне неймовірного успіху, адже як говорив видатний український письменник Іван Багряний: «Сміливі завжди мають щастя». Ті ж хто притримуються думки, що доля кожного з нас в цьому житті визначена, на мою думку, помиляються.

Яскравим прикладом творців світлого майбутнього є український народ, який пережив багато років поневолення, пройшов через криваві страждання, пережив нелюдські знущання, але весь цей час боровся за власну незалежність та власноруч її здобув. Адже майбутнє України було лише в руках її народу, який завдяки своєму незламному духу зумів побудувати сильну, незалежну державу.

Отже, виходячи з усього вище сказаного, можна зробити висновок, що доля кожної людини залежить лише від неї самої. Кожен з нас — творець власного щастя. Наше майбутнє залежить від того, що ми робитимемо зараз. І починати потрібно вже зараз, закладаючи маленькі цеглинки у свій будинок під назвою «майбутнє». І завжди слід пам’ятати, що наше майбутнє, в наших руках, і головне їх не опускати!

Пояснення: