Напишіть есе взявши за тему афоризму Г.Сковориди :Одне мені тільки близьке, вигукну я: о школо, о книги! З видимого пізнавай невидиме. Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись.. Не досить, щоб сяяло світло денного сонця, коли світло голови твоєї затьмарене. Звірившись на море, ти перестаєш належати сам собі. Мудрець мусить і з гною вибирати золото.

1. Я думаю з однієї сторони це важливо. Діти починають більше цінувати те, що у них є: життя, рідних, батьків. А з іншої сторони це погано, бо психічні травми, які отримують діти, можуть залишитись на все життя.
2. Тому що хлопчик був дуже відповідальний, він думав не лише про себе, а й про інших. Хоч добрі люди і пропонували йому залишитися у них, але він знав , що його чекають. Я знаю, що у часи війни людям, у зоні війни, дуже важко жити.
3. Я думаю, що добрих людей стає все менше і менше, а жорстоких - більшає і це, на мою думку, може вразить його до глибини душі.