Визначити тропи А.Малишко Не заздрю ницим, і духовно вбогим, І хитро ситим в сонній тишині – Нехай вони позаздрять тим дорогам, Тривогам тим, що суджені мені. Не кваплюсь я на їх дрібну розмову, На лестощі й на іншу крутію – Нехай вони моєму заздрять слову, Що радістю чи горем обів’ю. Його навчила рідна моя мати, Наливши крові й моці до руки, Щоб я в жару умів його кувати, Не розміняв на мідні п’ятаки.

Михайло Старицький написав цілу низку серію історико-пригодницьких романів: трилогію «Богдан Хмельницький», дилогію про Івана Мазепу, а також романи «Разбойник Кармелюк» і «Останні орли».
Захоплюючий сюжет та його стрімкий розвиток, багатий фабульний арсенал, романтична любовна лінія - все це характеризує Старицького-прозаїка як справжнього майстра історико-пригодницького роману, що розбудував цей жанр в українській літературі.
В світовій літературі родоначальником історико-пригодницького роману вважають Дюма-батька. Відомий його вислів про історію, що він називав "тільки цвяхом, на який він вішає картини - свої романи". 
Щодо попередників М. Старицького у жанрі, експерти знаходять явні паралелі в трилогії М. Старицького «Богдан Хмельницький» з романом Г. Сенкевича «Вогнем і мечем». Є спільні риси у романів Старицького з творами В. Скотта.
Щодо романтичного образу Мазепи в дилогії, то для художньої літератури цей персонаж не новий. Про Мазепу писали романтики Дефо, Вольтер,  Гюґо, Словацький, Байрон, Рилєєв та інші.