Народ вагається між різними силами, провідник чітко здійснює свій історичний задум. з цього протистояння виникає глибока драма, бо роздертий навпіл народ (одна частина йде за мойсеєм і аароном, а друга — за датаном і авіроном) гине в «громадянській війні», тому що тривалою неволею витравлено в цих людях «святий вогонь волелюбності». їсти, спати, одружуватися, народжувати — ось головна дотеперішня суть життя народу, який до того ж пройнятий страхом перед ворогом. звісно, такий народ — не народ, а темна маса, якій голос божого веління не потрібен. звідси основна ідея поеми: той побачить вільну землю й заживе справжнім життям, хто звільнить свій дух від рабства, від внутрішньої сліпоти. нація, яка прагне волі, не повинна боятися будь-яких небезпек. збагнувши всю велич і вагу втрати, єврейський народ повстав, знищивши крикунів датана й авірона, і обрав своїм вождем конюха єгошуа. з цього моменту починається новий, уже переможний похід народу.