1) Як звали головного героя оповідання «Скарб»? 2) Чиї це слова: «Е, чоловіче, як Бог милосердний пошле йому щастя, то без насжитиме ще лучче, як теперечки!»?3) Через що померла мати головного героя?4) Як прозвали хлопця в селі?5) Хто доглядав хлопця після смерті батьків?6) Що сільські хлопці вкинули Павлусеві у вікно?7) Про кого мовиться: «Уже Павлусь був чималий пахолок, а вона ще возилася зним, як з маленькою дитиною...»?8) Хто сказав: «Не ходи, - каже, - холодно, змерзнеш, та ще, крий Боже, занедужаєш, то я й умру, не діжду, поки ти й одужаєш»?9) Хто сказав: «Нате вам за працю, а се наші гроші, бо самі таки розсудіть: хто б їху чужу хату вкинув, якби не сам Бог того схотів!»?10) Чиї це слова: «Якби вечорниці збирались біля моєї хати, то, може б, і пішов»?11) Чиї це слова: «На яку радість ми його вигодували? Який з його хазяїн буде? Щоз ним станеться, як ми помремо?..»12) Хто сказав: «Ми тебе так з периною на руках і понесемо; не тебе нам треба, атвого щастя...»?

«Співець» Леся Українка аналіз Автор: Леся Українка Рік написання: 1889 Тема «Співець» – краса вранішньої природи, її гармонія. Основна думка «Співець» – уславлення краси природи, оптимістичного світобачення; назва підкреслює основну рису героя твору солов’я – його майстерність у неперевершеному співі. Художні образи у вірші «Співець» Лесі Українки Зорі – яскраві, червоні, привітно сяють над світом, і їх радісно вітає все живе на землі; троянда – розкішна, вродлива, «найкраща з квіток», своїми барвами прикрашає садок, радує око; соловейко – «співець чарівливий», шле вітання зорі вечірній і зорі вранішній, славить життя; від його любого співу розпускаються квіти, розвиваються садки. Художні засоби та прийоми «Співець» Епітети: «багрянії зорі», «пісні голосні», «ясним самоцвітом», «троянда розкішна», «співець чарівливий»,  «година сумна» та ін. Метафори: «грала промінням», «усміхалась весняним привітом». Порівняння: 1) Вже пролетів, немов пташка зальотна, Весняний той час. 2) Вітер зітха, мов дріада сумує. Персоніфікація: 1)Пишно займалися багрянії зорі. 2)Гордо палала троянда розкішна. У творі змальовані: весняний вечірній пейзаж «Пишно займались багрянії зорі колись навесні…»; пейзаж вранішній «… грала промінням, ясним самоцвітом порання роса…»; садок «Горда палала троянда розкішна, найкраща з квіток, — барвою й пахом вродливиця пишна красила садок»; У своїй ранній поезії «Співець» Л.Українка запевняє читачів у тому, що ніякі сили не примусять її відмовитись від патріотичного обов’язку — служити своїй батьківщині й рідному народові. Та хоч би й крила мені солов’їні, І воля своя, – Я б не лишила тебе в самотині, Країно моя!

Джерело: http://dovidka.biz.ua/spivets-lesya-ukrayinka-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua