Написати про гру радість за текстом полліанни

     Мене тато навчив грати у чудову гру. Ми постійно грали в неї, ще відтоді, як я була зовсім маленькою. Я розповіла про неї леді з Жіночої до  і вони теж почали грати в неї, що правда, не всі.

   Це почалося відтоді, як разом із місіонерськими пожертвами нам надіслали милиці.

   Я дуже хотіла ляльку, тому тато написав у Жіночу до про це. Та коли ми отримали пожертву, там була записка від однієї леді, де повідомлялося, що ляльок немає, але є дитячі милиці. Саме тоді ми й почали грати. І що складнішим було завдання, то цікавішою видавалася гра.

Сподіваюся допоміг)))