Таємне Товариство боягузів 1.Чому погоджуючись взяти участь в експерименті ТТБ, хлопець тримав пальці схрещеними? 2.Уявіть себе на місці головного героя. Опишіть свої відчуття, якби ви раптом полетіли в чорну прірву. 3.У який момент Клим відчув, що страх відступив від нього? 4.Що хотіли прибульці зробити із Землею? 5.Чим харчувалися синьопикі? 6.За яких обставин Клим дізнався про причетність бабусі до ТТБ? 7.Хто з героїв повісті придумав назвати космічних прибульців синьо мордами?

     Творча практика Олександра Олеся та Миколи Вороного має чимало спільних рис. Поетів об’єднує тематичне коло. Обидва з них торкались питань вірності батьківщині, її єдності,  революції 1917 років, які знайшли відображення у збірках М. Вороного «За Україну» та О. Олеся «Чужина». Митці прагнули оновити віршову техніку, шукали нові жанрові форми.
     Письменники використовують у своїх поезіях наказові форми, що також їх споріднює. Наприклад, вірш «Епіталама» М. Вороного промовляє: «Поспішайте від життя взяти все і все віддати!». О. Олесь у свою чергу лірично закликає: «Цілуй, цілуй, цілуй її, - Знов молодість не буде!». Обидва автори наголошують на тому, що необхідно отримувати насолоду від життя, тим самим розвиваючи гедоністичну («насолодницьку») тематику у своїй поезії.
     Отже, в ліриці О. Олеся і М. Вороного чимало спільного. Зокрема спільні теми, мистецькебачення, світогляд. Однією з головних моделей у творах цих письменників можна вважати імператив (наказовість).