Підкресліть вставні слова і надпишіть над ними до якої групи належить кожне. Звичайно, люди замислювалися над походженням слова «тато». Легенда, по-моєму, розповідає таке. Давно колись до молодої матері навідувалась лісова царівна Леля, бо полюбився їй синочок на ім’я Тата. Гарненький хлопчик привітно усміхнувся до лісової красуні, і та подарувала йому пісеньку «Татенько, татусеньку». Виріс хлопець, оженився з Лелею. З’явились у них свої діти. Їх Леля навчила кликати свого батька «татком, таточком, татусем».

Роман багатий на яскраві образи. Головний героєм  є Григорій Многогрішний, політичний в’язень, людина сильна і духовно, і фізично. Він має незламну волю та готовий боротися за людську сутність і свободу. Його не скорили ні страшні фізичні, ні моральні знущання. Навіть його прізвище невипадкове, воно таке ж саме як і у Дем’яна Многогрішного, українського гетьмана, засланого в Іркутськ. Григорій Многогрішний – це відтворення образу непідкореної України.Родина Сірків також пам’ятає свою батьківщину. Вони опинилися на чужині, проте змогли зберегти свій «український» світ, сповнений моральної чистоти та гармонії. Сірки  - люди горді та сильні, їх загартувала сувора природа. Атмосфера в родині, що врятувала  Григорія, світла і добра, тут він знаходить справжній домашній затишок. Родина Сірків має незвичне заняття  -  вони виловлюють тигрів в тайзі. Вони вступають в двобій з цими сильними та гордими тваринами, достойними супротивниками, і виходять переможцями.Цим сміливим мисливцям протиставляється майор Медвин. Цей кат полює на Григорія. Він уособлює сталінську репресивну машину, що прагне зламати та знищити таких волелюбних людей як Григорій Многогрішний чи родина Сірків.Роман закінчується оптимістично. Григорій перемагає Медвина в двобої. Багряний вірить у перемогу добра над злом, свободи над гнітом. Пригоди Многогрішного продовжуються,адже він продовжує свій путь, свою боротьбу.