Аналіз вірша МIЙ ДІД А діда я свого не пам'ятаю, Що дивиться із фото на стіні. Від батька я лише про нього знаю, Про мужність в громадянську, на війні. Вклонялись йому люди шанобливо, Бо дід мій, Федір, руки майстра мав, Які копав криниці всім на диво. А у одну упав і вже не встав... Коли проходжу повз оту криницю, Загляну—холод купчиться на дні. Вода—сльоза і дідові очиці Стежки добра висвічують мені.