Іть написати гумореску про школу вживоючи такі фразеологізми: пекти раків, роззявив рота , скалить зуби, вітер у голові, золоті верби ростуть, ні пари з уст, як на долоні, урвався терпець, водити за ніс, лити воду, білий як стіна, точити ляса , рахувати ворон, стоїть як пеньок, очі на лобі, байки розказувати, локшина на вуха , тягнути кота за хвіст і як курка лапою, потрібно вжити якомога більше фразеологізмів у гумореску.надіюся ви мені )дякую на перед)) ! я постараюся теж тобі якщо це буде у моїх силах. я вас дуже ть мені дуже треба..

Це все на що хватило моєї уяви), перевір чи правильно і можеш щось додати чи переробити.

Запізнивсь Петрусь у школу
Тай стоїть як пеньок
Роздявивши рота рахує ворон
Підійшов до нього вчитель
-Чому запізнивсь?-Питає
-Я бабусю врятував
На дорозі від трамвая.
Учень з гордістю відповідає.
-Врятував бабусю, кажеш?
Неводи мене за ніс,
Краще правду розкажи,
Ніж лапшу на вуха вішать.
Петрусь задумався
Стоїть, мовчить, ні пари з уст.
У вчителя урвавсь терпець.
-Ще довго будеш кота тягти за хвіст?
Він лиш тихо сів за парту 
Й пекти раків став
Тому що ніякої бабусі і не рятував

Объяснение:

Провідною темою в творчості геніального сина українського народу Т.Г. Шевченка було зображення страдницької жіночої долі. Пригадаймо поеми "Катерина", "Сова", "Наймичка". Ці твори стали даниною великій материнській любові, що не знає меж.

У поемі "Наймичка" Т.Г. Шевченко показав воістину святу любов жінки-страдниці до свого позашлюбного сина.

З особливою задушевністю розкриває поет багатий і прекрасний внутрішній світ матері-селянки. Головна героїня Ганна хотіла бачити свого сина щасливим, хотіла пізнати радість материнства. Але матеріального достатку, підґрунтя для цього не мала. Вона підкинула хлопчика бездітним людям, а сама пішла до них наймичкою.

Страждання молодої матері, яка до самої смерті не наважується зізнатися синові про те, що є його ненькою, становлять основу поеми.

Що ж привело матір до пекельних мук? Над цим питанням примушує замислитися читачів автор. Чому мати та син змушені були довгі роки перебувати під тягарем страшної таємниці?

— Прости мене. Я каралась

Весь вік в чужій хаті...

Прости мене, мій синочку!

Я... я твоя мати —

Та й замовкла...

Зомлів Марко.

И земля задрижала.

Прокинувся... до матері —

А мати вже спала.

Не можна без хвилювання читати останні рядки поеми. Оскільки самою природою жінці призначено бути дружиною, матір'ю, продовжувачкою роду людського. Але доля була зрадливою до Ганни. Скільки вона зазнала на своєму шляху! Злі пересуди, непередбачені обставини, злидні — все це невідступно йшло за молодою дівчиною і спонукало шукати вихід зі складної життєвої ситуації. Необхідно віддати належне мужності, неабиякій силі волі молодої жінки. Вона не покінчила життя самогубством, як це зробила Катерина, героїня однойменної поеми. Ні, Ганна шукала такий шлях, щоб забезпечити майбутнє своєму синові і завжди бути поруч, бо тільки материнське серце може радіти й сумувати, жити у духовному єднанні з дитиною. Найголовніше, що вона не залишила сина. Віддавала тепло душі не тільки йому, а й людям, які турбувались про Марка.

Т. Г.Шевченко в образі Ганни звеличив матір, що готова до самопожертви, повна особистого самовідречення, сягає вершин великої життєвої мудрості. Драматизм долі наймички вражає. П. Куліш, прочитавши поему, зазначив, що "не знає нічого досконалішого ні в одній європейській літературі".

Твір захоплює своєю щирістю, задушевністю, добротою. А з іншого боку, вражає соціальною несправедливістю. Читач не знає передісторії описаних подій, що спричинила до страждань головної героїні. Але це й не так важливо, бо автор мав на меті показати типове явище того часу — страдницьку долю жінки з народу.

Відповідь:

1)Жанр твору : соціально- побутова повість

2)Зовнішність Лавріна описано в рядку: «…молоде, довгасте лице було рум’яне. Веселі, сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум’яні губи – все подихало парубочою красою»

3) В рядку йдеться про  Мелашку

4) Карпо

5)Лаврін

6) одруження Карпа – одруження Лавріна – Мелашка на прощі в Києві – смерть Кайдаша – всихання груші

7) село Семигори

8) покоївкою

9) утопився

10)«…широкий у плечах, з карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті»

11) Омелько ,Кайдаш

12)Мотря

13) Карпа

14) Маруся Кайдашиха

15) Карпо

16)  жовті

17) паніматкою

18) був бондарем

19) Марусі Кайдашисі

Пояснення: