Випишуть не зрозумілі слова в повісті-казка*місце для дракона* буду , 20 .

1.возний розмовляє з наталкою і розповідає про свою любов.  2.возний зустрічає пана виборного і розповідає йому про наталку та просить йому вмовити наталку.  3.мати розмовляє з наталкоюі вмовляє її забути петра, але у неї нічого не виходить.  4.до наталчиної хати приходить пан виборний макогоненко і розповідає про пана возного.  5.наталка сумує за петром.  6.микола розмірковує про своє сирітське життя і козацтво.  7.микола зустрічає петра.  8.микола з петром зустрічають пана виборного з паном возним в якого рука повязана рушником і терпилиху та підслуховують їхню розмову.  9.микола здогадується хто такий петро і що наталка засватана.  10.микола вмовляє наталку, щоб та зустрілась з петром.  11.возний, виборний і петро розмовляють про театр.  12.наталка з петром зустрічаються і розмовляють.  13. терпелиха, вибоний і возний бачать петра з наталкою.  14.спочатку петро відступається від наталки, але потім пан возний вирішує відмовитись від наталки на користь петра. 

Коли я дочитав роман «айвенго» я навіть засмутився. ось роман лежить на столі і вже дочитаний. що залишив він у мені?     часи змальовані в романі дуже далекі від нас. але образи твору настільки живі й яскраві що мимохіть починаєш хвилюватися, боятися й радіти за них неначе ці герої-реальні знайомі. ревека-одна з головних героїнь роману. надзвичайно вродлива гурія, з блиском    очей причарувала усіх хто дивився на неї. шляхетні обриси брів, гарний орлиний ніс, білі, мов перлини зуби, та густі хвилі чорного волосся, що дрібними кучерями спадало на чудову шию, легкий серпажок з найрозкішнішого перського шовку, розшитий    по червоному полю немов живими квітками-все це робило її справді чарівною.        ревека – дочка старого єврея ісака. її плем’я постійно зазнавало гонінь та принижень. і хоча дівчина виросла не знаючи ні в чому відмови, ви ж розумієте, що їй потрібна велика сила волі, знання щоб вижити в цьому жорстокому світі. вона навчилася лікувати, всім хто цього потребував. у критичні хвилини шукала виходу і не знайшовши його віддала перевагу смерті, а не безчестю. вона дуже сильна натура. не знайшовши відповіді на свої сердечні почуття, ревека лікує й є страдникам. та незважаючи на численні багатства батька-чужинка прецтавниця нації, яку зневажають, її може образити простий йомен чи раб. «ніхто не наважився виявити жаль до полонянки, боячись щоб його не запідозрили у співчутті до євреїв» - тільки вдячний лицар взявся    виконати її доручення.      хоча героїня наділена автором найкращими рисами, але прірву яку розділяє її з айвенгом залишається нездоланою і додає роману більшої достовірності і життєвості.      образ ревеки є глибше розкрити характери головних героїв, «облагороджує» жорстокий світ.      на мою думку ревека най романтична героїня роману.      остання сторінка роману перегорнута. але я неначе й досі в полоні далеких часів. а славетна ревека назавжди залишиться у моєму серці.