Коли клим джура побачив себе на великому екрвни , йому стало соромно за те , що​

Відповідь:

Якщо "вкрасти" чужі, то от коломийки від Миколи Савчука

Україно, рідна мамко, не зможеш пропасти –                                                                                          Тебе завжди розкрадають, не можуть докрасти.            

Були вибори вже тричі, тричі обираєм,                                                                                                    Сваримося, клянемося… а маєм, що маєм.

Якби прийшов тепер Довбуш у рідні Карпати,                                                                                      То дали би усім людям пенсії й зарплати.

Цей –  патріот, той – патріот, усі – патріоти,                                                                                                А як прийшло до виборів – стали ідіоти.

На Вкраїні люд веселий, добре тут нам жити,                                                                                        За повітря і за сонце не треба платити.

  Всі чекають нетерпляче на великі зміни,                                                                                                На зарплати трохи вищі й трохи нижчі ціни.

Фестиваль за фестивалем, фуршет за фуршетом…                                                                               Як воно нам удається з дірявим бюджетом?

Дотримуймось, українці, ухвали нової                                                                                                     Сало пишім з великої, а Москва – з малої.

Ростуть ціни на се, на те, на світло й на воду,                                                                                        А з ними ростуть роги нашого народу.

а якщо треба придумати свою, то ще не придумала )))

Пояснення:

Калле, Андерсе, Єво-Лотто! Ви там? Сікстен задер голову: чи не вигляне з вікна на горищі котрийсь із лицарів Білої Троянди й не озветься до нього?

- Чому вас там немає? - і собі спитався Йонте, коли в штабі Білих Троянд не виявилося жадних ознак життя.

- Вас справді нема? - ще раз гукнув Сікстен, уже нетерпляче.

У вікні на горищі з'явилася білява голова Калле.

- Ні, нас тут нема, - поважно відповів він. - Ми тільки прикидаємося, що ми є.

Сікстен пропустив повз вуха ту вишукану іронію.

Объяснение: