Грабовський "справжни герои" комментарии и впечатление - 1, 5 стр

Найбільша захисниця краси — михайликова мати. то вона, жінка-берегиня, навчила сина любити роси, калину, ранковий туман, розквітлого соняшника.  ганна іванівна, мати михайлика, була неписьменною жінкою. для неї книги — це поле і хліб, квіти і трави, сад і город. вона безмежно закохана в святу землю, так же любить все, що росте на землі, так же невтомно працює й на полі, і на городі, і в хатньому ділі. мати михайлика, хоч і живе в нестатках, але ніколи не нарікає на життя, на свою нелегку долю: любить своє господарство, хай яке воно бідне не буде; любить свій город і садок, своє село.  сама невтомна трудівниця, вона змалку привчає до праці і михайлика. і дитині ця праця видається не тяжкою, а гарною, потрібною.  у праці ганна іванівна знаходила свою найвищу радість: « свята, очікувала садіння, косовиці, жнив; вона любила, щоб снопи були гарними, як діти, а полукіпки, наче парубки — плече в плече. і дуже полюбляла в жнива після праці лягти на воза і дивитись на зорі, на чумацький шлях, на стожари і на отой віз, що народився із дівочих сльозин». 

Якось залишила мама нас двох удома. нас - це я та мій сусід коля, гарний помічник та товариш. і ось, годину ми грали в ігри, та все таки ці нові технології, починає знов пробиратися до тебе нудьга. - сашко, я придумав! - підскочив мій товариш, від радості хлопаючь у долоні. я зацікавлено подивився на нього, чекаючи ідеї, що прийшла йому в голову. - давай зваримо суп? я знаю як його варити, бачив, як мама це робить. - давай, - погоджуюсь я і ми й йдемо на кухню готувати. процесс приготування виявився дуже цікавим, враховуючи те, що суп ми ще ніколи не готували, а з тих продуктів, що виявили наявними у мене в холодильнику - тим паче! але все йшло гаразд, кімната заповнилася смачним ароматом, а час, потрібний для приготування, майже підійшов до кінцю перевіряти на сіль вирішив я. спробував, солі недостатньо, потягнув руку до полички, щоб дістати сіль, але ненароком зачепив банку за перцем. ой! що ж це буде? тепер суп був з "сюрпризом" у вигляді перцю. вирішивши, що це буде, ой, який гарний жарт над товаришем, я залишився чекати його на кухні. і ось коля