Скажіть будь ласка усіх героїв твору місце для дракона.

Мокій:   «юнак з чорним висипом, під носом і по підборіддю, з мрійними, але злими очима.», «він кругом український», «він у дядька тараса вдався». мина: «двадцять три роки, кажу, носю я це прізвище, і воно, як віспа на житті — ще малим, як оддав батько в город до школи, першого ж дня на регіт взяли: мазайло! жодна гімназистка не хотіла гу л яти — мазайло! за репетитора не брали — мазайло! на службу не приймали — мазайло! од кохання відмовлялися — мазайло! » дядько тарас   : «там такий, що в нього кури по-українському говорять.» тьотя мотя   : вважає себе «руською», а укаїнську мову «австріяцькою вигадкою». «краще бути ізнасілованной, нєжелі украінізірованной». лина мазайло: «мене обдурив: я покохала не мазайла, а мазалова,» уля : «у тебе чарівні очі, чудесні губи, прекрасний бюст.»

Мушу сказати, що п'єса дійсно гідна не лише до прочитання, але й до того, щоб подивитись її на сцені. Дечимсь схожа на "Наталку Полтавку" І.Котляревського, але Шевченко додав перцю до сюжету, загострив конфлікт. Завдяки цьому драма читається на одному подиху. Мені було важко від неї відірватися, бо одне переходило в інше, не було нічого затянутого, співчуваєш головним героям, які проявляють своє кохання та непокору несправедливому батькові. Тут немає пісень, як у Котляревсьокого, але й без цього зрозуміло, хто лицемір, хто справжній козак та мудра людина. Є тут і символічне оповідання кобзаря про жінку, що пожирає своє дитя. Перекликається із Хомою Кичатим, який хоче стратити власне дитя, видавши заміж за нелюба.