Спробуйте переселити дракона григорівна щас придумати сучасний варіант казки що відбулося із цим драконом поетом, якби він жив поряд з вами з казки місце для дракона​

Уменя такая же тема                         оловним персонажем є дівчинка. вона школярка, як і ми. справжнє ім’ я  дівчинки галя, але усі рідні та знайомі кликали аля. таке імення і прижилося. на вигляд вона була звичайнісінькою : « ластовиння на носі, дві кіски, ямочки на щоках. і моро­зиво любила, як усі». ходила до школи. і характер мала б гарний, якби не одна дуже погана риса. все, за що бралася, не доробляла до кінця. з причини чи без причини завжди відкладала на потім. навіть випадок з подарунком для бабусі, а був це недошитий рушничок, нічого не навчив алю. ну, присоромлена прийшла вона додому. сказала: «ось візьму голку й навишиваю вам сто півників, щоб ви не », але обіцянка знову залишилася лише словами, вона і не думала доробляти рушничок. і, можливо, аля надовго залишалася такою, якби не пригоди у казковій країні недоладії. тут вона зустріла друзів: недоладька та недопопелюшку. у дивній країні мусила сама відповідати за свої вчинки, проявляти кращі риси, виправляти погані. аля вміє міркувати, є кмітливою, адже не розгубилася, хоч шлях був страшенно покруче­ний і весь у вибоїнах. «але який би він не був, раз він є, то мусить кудись вести», — подумала аля й рішуче рушила вперед.

Проминуло багато часу з тієї пригоди. у нас почався урок української літератури. і того ранку до нас у клас, який знаходиться на другому поверсі, забігла незнайомка. вона була неймовірно схожа на дівчинку з малюнка у книжці. тому здалася нам знайомою. вона тихенько підійшла до дошки й подивилась мені у вічі. потім відвела погляд на когось іншого. за мить вона промовила: – любі друзі, сьогодні я тут, щоб попередити вас. думаю, ніхто не хоче попасти у невідому країну, де все не так. її звати … тут хтось перебив алю: – про що ти говориш? аля спочатку оглянулась, а потім додала: – напевно, хтось не прочитав казки. але цим ми шкодимо самі собі. кожну незавершену справу бачить недочеревик і записує її. тож, щоб не попасти у халепу, завершуйте розпочаті справи. не дочитали книжку- дочитайте, не домалювали картину – домалюйте. раптом у кутку аля побачила якусь річ та промовила: – он як! там стінгазета скраю лежить. розгорнула її і сказала: – так не годиться. вона не є завершена. недочеревик її уже побачив. нумо, коли продзвенить дзвоник, на перерві завершіть те, що розпочали. всі уважно слухали дівчинку і зрозуміли помилку. а аля стрімко побігла далі попереджати інших школярів. я також зрозуміла цей урок. надалі не буду залишати незавершені справи. і цей урок української літератури я теж не забуду.