Конрад, або дитина з бляшанки» пан еґон купив конрадові: шкільне приладдя дитячу машину письмовий стіл дитяче ліжко

Головний герой твору, хлопчик климко, що недавно закінчив початкову школу, залишається сам на сам зі всіма труднощами дорослого життя: ні домівки, ні близьких. попри всі злигодні він не впав духом, не огрубів і не очерствів душею. з товаришем зульфатом климко піклується про вчительку наталію миколаївну та її дитину. хлопець вирушає у далекий слов'янськ, аби роздобути солі. побачивши радянського військовополоненого, за яким фашисти, климко, забувши про небезпеку, показує, куди втікати. тут і скосила його автоматна черга. "а з пробитого мішка тоненькою цівкою потекла на дорогу сі"

відповідь:

пояснення:

повість а. чайковського "за сестрою." була написана в 1907 році й відразу ж здобула широку популярність. твір переносить нас у часи середньовіччя, коли татаро-турецькі загарбники руйнували українські містечка й села, вбивали, забирали в полон людей. а мужні козаки виборювали волю для своєї землі. але мені те, що "за сестрою" — не просто твір про історичні події, а повість про пригоди, мандри, вірність і мужність.

головний герой повісті — підліток павлусь. скільки пригод випало на його долю! хлопець жив у селі спасівка з дідусем, матір'ю та сестрою ганнусею, але одного дня життя його перевернулося. павлусь утратив рідних, а сестру вороги забрали в полон. щоб урятувати її,, герой вирушає в далекі й небезпечні мандри. павлусь намагається довести собі, що він — гідний нащадок козаків-запорожців, вірних захисників україни. саме тому хлопець залишає козаків, старшого брата й батька та їде за сестрою. чимало перешкод виникло на шляху до криму, але хлопець не здавався: він же славного козацького роду!

його продавали, змушували тяжко працювати, карали, але він гідно переніс випробування долі, не втратив почуття гідності, іншим у скруті. звісно, що таким сміливцям посміхається доля. павлусь досяг своєї мети: девлет-ґірей відпускає сміливого хлопчину з сестрою з неволі та навіть дає охоронну грамоту, щоб дорогою не чіпали татари. думаю, що в майбутньому з павлуся дійсно вийшов гарний козацький кошовий.

"я поклав собі за ціль мого життя, — переповісти в белетристичній формі нашу історію з козацького періоду й тим заповнити цю прогалину в нашій літературі. до того часу мало хто до того брався", — писав а. чайковський про свою спадщину. вважаю, це вдалося письменникові в повній мірі, оскільки повість "за сестрою" — чудовий твір! окрім того, що дуже цікавий, він містить у собі важливу думку — необхідно бути мужнім, чесним, добрим і любити свою родину й рідний край.