Побут, одяг козаків та людей по роману чорна рада ? традиціі козаків за романом чорна рада пантелеймон куліш

Унезнайомому лісі уперше в житті сашко був у справжньому лісі. переважали тут сосни. високі, стрункі, жовтокорі, вони змикалися вгорі рясним гіл-лям. сашко змалку відрізняв сосну від ялини. принесе, бувало, мати під новий рік невеличку пишну сосну, прикрасить блискучими кулька-ми, обвішає цукерками і каже: «оце тобі, саш-ку, ялинка. грайся, друзів запроси». та хлопець добре знає, що це сосна. ялинка акуратніша, стрункіша, у неї короткі голочки, а в сосни довгі, звисають китицями. ось хоровод струнких берізок. вони, як ті шестикласниці на перерві, збіглися пошепотіти. а що то за деревце таке кремезненьке на га-лявині? наче клен, проте листя трохи інакше ви-різьблене, округліше.у лісі духмяно пахло хвоєю і різнотрав’ям, було вогкувато, навіть задушливо. часом, коли ліс густішав і юного мандрівника щільною сті-ною обступали де-рева, його проймав легенький острах. і знов аж по-темніло в лісі – так густо зійшлися де-рева. чутливі вуха заполонив багатого-лосий хор лісового птаства. дивно, але раніше сашко не помічав пташиного гомону. скрекоче сорока, кує зозуля, а шпак старається за цілий колектив: він уміє і по-жаб’ячому, і навіть по-солов’ї птахи плакали й реготали, схлипували, свистіли, зітха-ли (за к.світличним).

:як умру, то поховайтемене на могилі,серед степу широкого,на вкраїні милій…відвідавши знедолену свою вітчизну, проїхавши сотні сіл полтавщини і київщини, поет відчув відгомін спалахів селянських повстань по україні… він побачив, як пани влаштували собі рай, а селянам — пекло. він побачив усе, вислухав усіх і зробив висновок: …вставайте, кайдани порвіте.це був заклик до українського народу звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, відстоювати інтереси простого люду.поет вірив у світле майбутнє україни, вірив, що змінити соціальний устрій гноблених можна. «заповіт» — це програма його життя, за виконання якої він мужньо боровся. він хоче, щоб хоч після смерті здійснилась його мрія.поезія перекладена більш як п’ятдесятьма мовами світу, на слова написано понад півсотні музичних творів. а мелодія «заповіту», яку знає кожен в україні, належить полтавському вчителеві гордію павловичу гладкому.«заповіт» т. шевченка залишив у духовному житті нашого народу помітний слід.і мене в сім’ї великій,в сім’ї вольній, новійне забудьте пом’янутинезлим тихим словом.