1) ви — радник гетьмана якима сомка. щоб ви порадили йому: а) при підготовці до виборів; б) у разі перемоги гетьмана; в) у разі поразки та при уникненні ув'язнення.

талановитий український поет, перекладач, критик та історик вітчизняної літератури, пропагандист української культури микола вороний довгий час був невідомий нам, бо його ім'я і творчість були заборонені. а поет лише намагався вивести українську літературу на європейський рівень.

для поезії м. вороного характерні глибокі філософські роздуми, патріотизм і гаряче бажання бачити щасливим рідний народ, рідну україну.

у поемі "євшан-зілля" м. вороний порушує проблему вірності людини рідному краєві, своєму народові. використавши легенду про перебування сина половецького хана у полоні, його забуття про рідний край і батька, поет із болем у серці звертається до людей, які відцуралися від своєї батьківщини, які, потрапивши на чужу землю, забули рідну мову. чимало синів і дочок україни блукають по світу у пошуках щастя. це до них звернені слова поета:

краще в ріднім краї милім

полягти кістьми, сконати,

ніж в землі чужій, ворожій,

в славі й шані пробувати.

у поемі "євшан-зілля" в образі ханського сина бачимо тих українців, які шанують чужі звичаї і рідний край, які забули свої звичаї. микола вороний задає риторичне запитання:

де ж того євшану взяти,

того зілля-привороту,

що на певний шлях направить,—

шлях у край свій повороту? !

роздумуючи над поемою, я пригадав слова т. шевченка "хто матір забуває, того бог карає". я переконаний, що горе тій людині, тому народові, який забуває своє коріння, свою мову, не дбає про свою країну. тому проблема вірності людини рідному краю і народу не може не хвилювати людство у будь-які часи.

ми, молоде покоління, піднімаємось у своєму духовному і національному зрості, крокуючи шляхами розбудови самостійної україни, віддаємо всі сили на благо нашої країни, мріємо про свій вагомий внесок у цю справу. ми любимо свою батьківщину, свій народ, свою мову, а тому такі близькі нам слова поета:

за честь і правду все віддай,

коли ти любиш рідний край!

я , що тільки людина-патріот має право бути громадянином своєї нації, свого краю. отож, я закликаю своїх ровесників бути вірними своєму народові, своїй країні

Унашу епоху всіх людей хвилюють проблеми навколишнього середовища. змінюється уявлення про природу як про скарбницю невичерпних багатств, звідки можна брати нескінченно, не замислюючись над їх відновленням.наприклад, фермер, який займається тваринництвом, використовував заплаву річки, яка давала хороші врожаї трав. він вирішив позбутися бур'янів за гербіцидів. але разом з бур'яном загинув і ліс вздовж річки. у річці водилися бобри, яким дерева служили кормом і матеріалом для споруди гребель. залишившись без лісу, бобри переселилися в інші місця. боброві греблі, які стали руйнуватися, раніше підтримували високий рівень води, але під час повені вони були знищені. рівень води в річці став різко знижуватися, пропала риба, якої тут було дуже багато, коріння трав перестали отримувати достатню кількість вологи. загинули й луки. ось таку шкоду – вільно і мимоволі – може принести людина своїм нерозумним втручанням в сферу зв'язків природи. тому необхідно виробити і строго дотримуватися системи державних заходів щодо збереження та розширеного відтворення природних багатств на благо нині живучих і майбутніх поколінь з урахуванням інтересів усього людства.