Тема і ідея байки муха й бджола​

відповідь:

пояснення: тема “муха й бджола”: зображення зустрічі мухи й бджоли, в якій кожна висловила свого життя та покритикувала іншу.

ідея “муха й бджола”: уславлення працьовитості, творчого натхнення, вміння раціонально використовувати час (бджола); засудження ледарства, безпечності; прагнення жити за рахунок інших, задовольняючи власні потреби.

Михайло: «і не саме великий, але плечистий і сильний, а з лиця мов у якої дівчини, лише що над устами засіявся вус. дівчата в селі знали добре, який він був, одначе він держався від усіх так далеко, був такий соромливий і замкнений, що ніхто не міг про нього сказати, щоб глядів за одною довше, ніж за другою. такий був михайло! просто пішов до бурдея, не ївши, щоб товару подивитися, за всім доглянути; аби на завтра пристарати до орання, аби братися до землі.» сава про нього так казав: "михайло був баба, хоч був сильний, як медвідь, і плечі у нього, як у великана, садив на них мішки, як ніщо; хоч, щоправда, до роботи був здатний, як рідко хто перший-ліпший. але серце було у нього м'яке, як ті". івоніка."і івоніки були дзеркалом самої доброти серця й " "його сильні, залізні руки, чорні та тверді, заворушилися незамітно…" "гарна була івоніка любив її. він знав її в кожній порі року і в різних її настроях, мов себе самого. вона пригадувала чоловіка і жадала жертви. як була люта, боявся її більше, як почорнілого неба, що віщує тучу." марічка. " у марійки м'який, звичайно глибокий і зажурений, в усміху несказанно лагідний і " "одначе її тонке, ніжне обличчя з ясними лагідними очима усмиряло враження її занедбаного вигляду." "була се слабосильна, ще доволі молода жінка з ніжними рисами обличчя, на якім за першим поглядом було пізнати, що тяжка, ненастанна праця й жура, що гнітила її, надали її п'ятно старості. анна "до писання не складалися її пальці, звикли лиш до "грубшої" праці, а до читання неставало часу". "була прегарна в тій хвилі. середнього росту, з темним, як шовк, волоссям, мала на собі скромну ріклю, що, не стісняючи її в рухах, приставала пестливо до її молодої, гнучкої статі, що, на око ніжна, таїла в собі силу та вабила до себе, мов музика, гармонією жіночності." " була чесна дівчина, про яку й одна душа злого слова не сказала. до того, знала стільки прерізних робіт, про які іншим дівчатам в селі й не снилося. все була коло панни й вивчилася при ній всячини. панна говорила з нею, мов із рівною собі. а й стидлива була страшенно. там, де інші дівчата лускали зо сміху, штовхаючи одна одну ліктем, ніби потайки, та перешіптуючися, вона соромилася до сліз і була б, мабуть, із сорому в землю запалася із-за того, що чула все, особливо ж коли він(михайло) був при тім. " "на танці не ходила ніколи. була майже від чотирнадцяти літ на службі у дворі, а забави й розривки її сільських ровесниць були для неї цілковито чужі. не мала й жодних товаришок між сільськими дівчатами й товаришувала виключно з донькою докії, парасинкою. з іншими не мала що . у неї не було таємниць і любовних справ, які спонукували дівчат до шаленого дитячо-безумного сміху й переговорів."

  вони самі підказують, що йдеться про опис різних подій протягом «літ» — років. дійшли до нас ці слова з давніх часів київської русі. історики пов’язують виникнення літописання на території україни-русі з прийняттям християнства і появою слов’янської абетки, яку створили просвітителі кирило та мефодій. літописи розпові про те, що відбувалося на київських землях у той чи інший час. деякі з них записані також зі слів очевидців давніх подій. наприклад, вважається, що літописні згадки про переможні походи київського князя олега на греків, записані ченцем нестором-літописцем за народними переказами. адже в часи правління самого олега літописання ще не існувало.  преподобний нестор з києво-печерського монастиря — один з найвідоміших літописців. завдяки йому з’явилися літописи про події з життя київської русі та найдавніший звід літописів «повість минулих літ». у цьому зібранні в певному порядку розміщені історичні оповідки, документи княжої влади, закони того часу.  «повість минулих літ нестора, чорноризця феодосійського монастиря печерського, звідки пішла руська земля, і хто в ній почав спершу княжити, і як руська земля постала». так починається «літопис руський», у якому відомості про розселення слов’ян, утворення держави, про перших руських князів. «повість минулих літ» починається з оповіді про розподіл землі між синами біблійного ноя. так вимагали традиції літописання.  до наших днів дійшло кілька списків «повісті минулих літ». найстарішими вважаються лаврентіївський та іпатіївський.  «повість минулих літ» цікава тим, що в ній зібрано не лише історичні факти, а й народні перекази, легенди, інші зразки фольклору. однією з відомих легенд, на основі якої були написані літературні твори, стала згадка про віщування волхвів київському князю олегу. віщуни напророкували, що він прийме смерть від свого коня. олег відмовився від улюбленого коня, який його не в одному поході. але згодом потрапив на місце, де був прах тварини. там князя вкусила змія. так збулося віщування.