Ть українська література 8 клас

Дорогою ціною” план до 1 частини  1. рішення остапа. 2. гвалт у панському маєтку. 3. байдужість народу до своєї тяжкої долі. 4. остання мить перед розставанням. 5. згадка з дитинства остапа. 6. втеча соломії разом з коханим. “дорогою ціною” план до 2 частини    «переправа» 1. темна осіння ніч 2. чекання переправи 3. з’явлення човна 4. козацькі вартові 5. у млині якима 6. переїзд 7. поранення остапа “дорогою ціною” план до 3 частини    «у плавнях» 1. втеча від варти 2. перев’язування рани 3. соломія шукає шляху 4. плавні 5. пожежа у плавнях 6. марення остапа 7. остап віч-на-віч із вовком 8. думки і бажання героя “дорогою ціною” план до 4 частини    «у циган»: 1. циганська хатина. 2. господарі. 3. благання циган соломією. 4. остап під опікою старої циганки. 5. побут циган. 6. соломія вирушає на заробітки. 7. арешт циган і остапа. “дорогою ціною” план до 5 частини  «боротьба за врятування остапа»: 1. домовленість соломії з болгарином. 2. радість соломії. 3. арешт остапа. 4. соломія турбується про визволення остапа з «конаку». 5. підготовка до визволення остапа силою. 6. річка. 7. поєдинок з вартою турецького човна. 8. смерть соломії та івана. епілог «доля остапа»: 1. брудна хвиля овечої отари. 2. маленька халупка. 3. вітер. 4. остап — старий дід. 5. розповіді остапа про своє минуле життя.джерело:   довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

в автобіографічній повісті «гуси-лебеді летять» михайло стельмах відкрив перед нами спогади власного дитинства. він згадує маленьке село, своїх друзів та рідних. з особливою приязню говорить стельмах і про своїх діда й бабу.

автор розповідає, що його дід народився кріпаком, побрався вже вільним та все життя працював, щоб викупити землю «та й продав за них свою силу й роки». для маленького михайлика дід був уособленням життєвої мудрості та досвіду. автор згадує як «… сіро-блакитнаві, побризкані росою безсмертники, оживають старі очі».

дід михайлика був доброю й веселою людиною та часто сміявся. «він дуже гарно сміється, хапаючись руками за тин, ворота, ріжок хати чи дерево, а коли нема якоїсь підпірки, тоді нею стає його присохлий живіт».

дід дем’ян мав досить сувору, проте справедливу вдачу. завжди був чесним та не боявся стояти за правду. мав вправні й талановиті до ремесел руки, і через це був відомий на увесь повіт. «треба десь зробити січкарню, драча, крупорушку чи керата, – співаючи, зробить, дайте тільки заліза, дерева і ввечері добру чарку монопольки. а хочете вітряка, то й вітряка вибудує під самі хмари; у кузні вкує сокиру, у стельмашні злагодить воза й сани, ще й дерев’яні квіти розкидає по них. залізо й дерево аж співали в діда, поки сила не повиходила з його рук».