Що реальне, ащо уявне у творіє.гуцало "олень август"

реальним є все, що стосується життя хлопчика, його зустрічі з режисером, а токож мрії і сподівання жені. а уявними є весняні олені, що зустрілися жені під час його повернення додому.

відомий український письменник всеволод нестайко народився у м. бердичеві у 1930 році у родині державних службовців. після школи він закінчує філологічний факультет київського державного університету, а потім працює у таких журналах, як «барвінок» і «дніпро» та у видавництві «молодь». разом з тим він займається творчістю і пише сценарії для кіно та дитячі твори. найбільш відомими з цих творів є оповідання «пригоди грицька половинки», «в країні сонячних зайчиків», «п’ятірка з хвостиком», «незвичайні пригоди у лісовій школі», та, звичайно ж, «тореадори з васюківки». оповідання і повісті й в. нестайка перекладені багатьма мовами світу.

з оповіданням «тореадори з васюківки» ми нещодавно познайомилися на уроках української літератури. воно мені дуже , бо це надзвичайно цікава історія, і події, описані автором, мене дуже захопили. головними героями цього твору є звичайні школярі ява рень і павлуша загородній, які мешкають у селі васюківка. це справжні бешкетники, фантазери і порушники шкільної дисципліни. але разом з цим – це дуже добрі і чуйні хлопці, які бажають іншим лише добра.

ява рень – це відчайдушний енергійний хлопець. але звідки ж взялося таке незвичайне ім’я – ява? так назвав себе сам хлопець, коли йому виповнилося лише півтора роки. мале пискля хотіло сказати «я – ваня», а в нього вийшло лише «ява». ось і причепилося до хлопця, як реп’ях до собачого хвоста, оте «ява». справжнім ім’ям хлопця майже ніхто у селі не називав.

у яви було скуйовджене руде волосся і рясно вкрите веснянками обличчя. хлопець цей надзвичайно відчайдушний і енергійний, зазвичай він і стає ініціатором різноманітних вигадок і бешкетів, у яких завжди приймає участь і його ліпший товариш павлуша. ява то вигадує про метро під васюківкою, то влаштовує бій биків, то організовує шкільний театр. незважаючи на всі бешкети яви, цей хлопець здатний і на серйозні вчинки. наприклад, коли йому знадобилося перездавати екзамен, він знайшов в собі сили все літо готуватися до перездачі, ховаючись на вигаданому ним самим острові і вважаючи себе «робінзоном кукурузо».

ява завжди має благородні наміри, але через брак знань і досвіду, нажаль, разом із своїм товаришем павлушею іноді потрапляє у прикрі ситуації. нерозлучні друзі, обмірковуючи свої вчинки, прагнуть усвідомити зроблені помилки і намагаються їх не повторювати в майбутньому, але відразу ж вигадують нову «авантюру». тому нам цікаво довідатися і про пошуки незнайомця з тринадцятої квартири, і про зйомки в кіно, і про під час рятування васюківки від стихійного лиха, і про викриття місцевих «шпигунів».

мені добре зрозумілі бажання і наміри яви, адже він мій ровесник. думаю, головне, що доводить нам ява – це те, що дружба – велика сила, що поруч важливо мати відданого і вірного товариша, який піде за тобою в огонь і у воду, який не зрадить і завжди в скрутній ситуації. я впевнена, що «тореадори з васюківки» в. нестайка – одна з найкращих книжок, тому я усім раджу її прочитати.

важко описати що таке щастя взагалі. це, напевне, той стан душі коли   світ навколо   в найяскравіших кольрах і посмішка не зникає з обличча. як приємно робити щасливим інших, дарувати своє добро, і просто усвідомлювати, що в  наших власних силах зробити своє життя і життя інших хоч трішки кращим. 

    у оповіданні олекси стороженка “скарб” щастя само прийшло до лежня павлуся, який нічого не робив, а тільки спав. але то умовне щастя, за ним стояла важка праця інших людей ради задоволення павлуся. а от в оповіданні “цвіт щастя” б.лепкого маленький хлопчик сам вирішив шукати   загадкову квітку щастя, хоч вона, за розповідями матусі, далеко. він глибоко вірить у чарівну силу квітки щастя, прагне її знайти, не боїться жодних перешкод; він мрійник. герой пізнає життя, не залишає надії знайти квітку щастя. вже сам пошук робить його щасливим.

        отже, не мою думку, щастя - це найцініший скраб, і звичайно ж воно не приходить саме, а дістається часто важкою працею.