Відповідь:
може щось з цього пригодиться
Пісня "Зажурилась Україна"
Час та місце запису пісні: середина ХІХ ст. в Новомосковському повіті Катеринославської губернії ( Новомосковському районі Дніпропетровської області).
Автор: народна пісня
Зміст: у пісні змальовано той час, коли на нашу землю нападали турецькі, татарські завойовники
Тема: у пісні описано страждання українського народу від нападів турецько-татарських загарбників.
Ідея: пісня закликає мирне населення стати разом з козацьким військом до захисту рідних земель
Жанр: історична пісня
Рід літератури: Ліро-епічний твір
Художні засоби: у цій пісні використано такі художні засоби: епітети (маленькії діти, шабля гостра, довга, вражий турок, вражий турчин); персоніфікація (Зажурилась Україна, слва не пропала); риторичне звертання (годі тобі, пане-брате); риторичні оклики (Дамо тому стиха лиха та вражому турку, Оце ж тобі, вражий турчин, З душею розлука!); пестливі слова (шабелька)
Пісня "Та, ой, як крикнув же та козак Сірко"
Час та місце запису пісні: записано в 1887 році в селі Капулівка Нікопольського району Дніпропетровської області.
Автор: народна пісня
Зміст: у пісні змальовано один епізод з життя легенадарного козацького ватажка Івана Сірка, а саме один з походів козацького війська у похід на кримського хана
Тема: зображено як козацьке військо під керівництвом Сірка виходить із Січі на Кримський шлях, щоб іти воювати з кримським ханом.
Ідея: пісня прославляє мужність, хоробрість, завзятість козацького ватажка Сірка та його війська.
Жанр: історична пісня
Рід літератури: ліро-епічний твір
Художні засоби: у творі використано такі художні засоби: епітети ( військо славне, сизий орел, вороні коні, битий шлях); метафора (військо... на вороних конях в степу виграває); пестливі слова (козаченьків, на конику, сонечко); риторичні оклики (Та сідлайте ж ви коней, хлопці-молодці, Та збирайтеся до хана у гості!)
Пояснення:
Цього літа я провів літні канікули максимально продуктивно і корисно. Я не просто цілими днями сидів за комп'ютером, телевізором, ходив просто на вулицю. Я допомагав своїм батькам по дому. Просив їх дати мені завдання і виконував його старанно.
В середині літа я провів літні канікули за містом у бабусі і дідуся. У них я всіляко намагався їм до по будинку, городу, господарству. Годував собаку, кота, курей. Намагався вести себе добре і не псувати дідуся з бабусею настрій. Вони мною були задоволені і намагалися мені у всьому догодити. Запитували, що мені купити і робили мені подарунки.
В кінці літа я провів літні канікули в таборі в лісі біля озера. Мені там дуже сподобалося. Свіже повітря, краса лісу, тепла вода озера. У таборі я познайомився і подружився з хлопчиками і дівчатками. В таборі було дуже цікаво, так як кожен день був наповнений безліччю подій. Вдень ми ходили на озеро, ліс, збирали гриби. Увечері ми дивилися мультфільми чи фільми, танцювали на дискотеках. Цього літа мені дуже сподобалося, як я провів літні канікули. Думаю, що навчальний рік буде цікавим, і я його теж постараюся провести корисно для себе і оточуючих мене людей.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
О.кобилянська "земля" . виписати з твору цитати які наводять на роздуми про сенс життя. ( ! хотя бы парочку , а то времени нет весь текст листать )
як михайло вгадав, що він рахіру любить, і дізнався, що він часами заночовує в вуйка григорія, накинувся на нього і сварив: «сором нам робиш, саво! ти любиш дівчину пусту, що на неї ні один порядний хлопець у селі не глядить, що її ніхто порядний за жінку не візьме. вона погана волошка, циганка. дивися на її зуби й на її рот! як клубки з м'яса стоять їй в лиці! чи вона чим причарувала тебе? дивися, яка вона погана! чоло волоссям заросло, а очі, як у чортиці або у голодної собаки! » він не відповів братові на те нічого. взагалі небагато говорив, як той зводив розмову на рахіру, але її покинути зовсім не думав. як не міг її кілька днів бачити, бо батько роботою обтяжав, був просто хорий. ходив, мов затроєний, в'янув усім тілом, а лють так і грала в нім. тоді й недобре було дразнити його. не витримував він так довго. як та вода загачена, що найшла цілою масою і розриває греблю, так і любов його ломила всі згляди й обов'язки проти родителів, і він ішов до неї. вона нагороджувала його багато за цілий знівечений час, і він удвоє прив'язувався до неї.
він не привикав. він губив себе. в ньому не держалося купи те, що трималося там, на полях, тісно при нім. він ступав боязко й незугарне, бо не смів ступати своєю ходою, а його рухи були неповоротні й несміливі, бо не були його рухами. одіж, яку носив тепер, відібрала йому всю певність. і звідки мав би її відтак узяти? з хвилею, як покинув свою землю, покинула його і свідомість своєї вартості. він прийшов сюди, аби стати чимось іншим.
з нього будуть люди, як покине землю.