Що таке новела, сатира, персоніфікація та пафос твору.напішить будь-

новела - невеликий за обсягом прозовий твір про певну незвичайну подію з життя головного героя з несподіваним фіналом. для жанру новели властиві: лаконізм, напруженість сюжету, яскраві художні деталі. у новелі здебільшого мінімальна кількість персонажів, однолінійний сюжет, увага автора звернена на внутрішній стан героїв, їхні переживання, настрої.

сатира - це різке висміювання і засудження негативних явищ у суспільному житті, певних серйозних вад у людському характері. сатира може бути представлена у різних жанрів художніх творах. виникла ще в усній народній творчості, як і гумор.

персонофікация - це особливий вид метафори, коли неі людські якощі. це своєрідне "олюднення" природи, навколишнього світу.

пафос твору - всі ті високі почуття, натхнення, душевне піднесення, викликані певною подією, явищем, ідеєю. вони (емоції) продиктовані, по суті, внутрішніми переконаннями і станом самого автора. у пафосі емоційна напруга й думка єдине гармонійне ціле і становлять душу художнього твору.

: лаконізм - це стислість викладу ; однолінійний - нерозгалужений.

План-характеристики павлуся з твору «за сестрою» 1. павлусь — козацький нащадок. 2. прив’язаність хлопця до сестри, його лицарська поведінка. 3. засвоєння козацьких умінь та навичок. 4. відвага, сміливість та кмітливість головного героя. 5. допитливість, здатність павлуся до науки, його товариський характер. 6. твердість у вірі. 7. співчуття до невільників, волелюбність. 8. блискучий план врятування сестри. 9. любов до рідного краю. 10. вірність даному слову. а. чайковський «за сестрою» характеристика павлуся головний герой повісті — павлусь. хлопець жив у селі спасівка з дідусем, матір’ю та сестрою ганнусею, але одного дня життя його перевернулося. павлусь утратив рідних, а сестру татари забрали в полон. щоб урятувати її, герой вирушає в далекі й небезпечні мандри. павлусь намагається довести собі, що він — гідний нащадок козаків-запорожців, вірних захисників україни. саме тому хлопець залишає козаків, старшого брата й батька та їде за сестрою. чимало перешкод виникло на шляху до криму, але хлопець не здавався: він же славного козацького роду! його продавали, змушували тяжко працювати, карали, але він гідно переніс випробування долі, не втратив почуття гідності, іншим у скруті. звісно, що таким сміливцям посміхається доля. павлусь досяг своєї мети: девлет-ґірей відпускає сміливого хлопчину з сестрою з неволі та навіть дає охоронну грамоту, щоб дорогою не чіпали татари. павлусь знайшов свою сестру завдяки геройству, відвазі, кмітливості. навіть девлет-ґірей визнав: «добре в тебе серце, хлопче! » джерело:   довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

«слово о полку игореве» — одно из самых древних произведений не только , но и мировой . одновременно с этим, оно имеет таинственную и интересную : написанное около 800 лет назад, «слово» пребывало в забытьи, и было найдено совершенно случайно в 18 веке. множество ученых изучает этот величайший из шедевров, но до конца разгадать его пока не смогли. очевидно то, что произведение – глубоко патриотическое и несет в себе обращение ко всем грядущим поколениям, призыв хранить целостность родины, беречь ее от врагов.сюжет описывает неудачный поход на половцев князя игоря. автор, несмотря на свою симпатию к герою, осуждает его неразумные действия и отмечает, что поход был предпринят из-за тщеславия, глупости и недальновидности князя: и сказал он, полон ратных дум,знаменьем небес пренебрегая: «копие хочу я преломитьв половецком поле незнакомом…»игорь не видит картины в целом, не представляет, какими последствиями для руси обернется его опрометчивость. он не слушает советы мудрого святослава, игнорирует знамения, которым в древней руси верили серьезно: «солнце тьмою путь ему закрыло, ночь грозою птиц перебудила, свист зверей несется, полон гнева…»дружина игоря терпит сокрушительное поражение, сам князь пленен, а половцы, которых никто не в состоянии сдержать, вторгаются на российскую землю. игорь бежит из плена, переоценив и поняв истинную суть произошедших событий, и родина принимает своего блудного сына, как любящая мать.образ князя святослава контрастен образу князя игоря, это мудрый правитель, заботящийся о своем народе и безопасности страны. главная забота святослава всеволодовича – объединение разрозненной, и потому слабой руси: «но не вместе их знамена плещут, врозь поют их копия и блещут».«золотое слово» — это главная идея произведения, обращение автора к грядущим поколениям, вложенное в уста святослава: старый сокол, хоть и слаб он с виду,высоко заставит птиц лететь,никому не даст гнезда в обиду.да князья мне не хотят,мало толку в силе молодецкой.после бегства игоря из половецкого плена, святослав всеволодович прощает молодого, эгоистичного, но признавшего свои ошибки князя. вместе они сумеют объединить россию и победить ее врагов.на фоне сильных мужчина ярославна, жена князя игоря, не выглядит слабой и . эта молодая, нежная женщина сумела подчинить своей воле силы природы и своему мужу сбежать из плена. образ ярославны невероятно выразителен и символичен. юная жена князя является прообразом всех российских женщин – мудрых, любящих и преданных. она не бесправная рабыня, а верная и сильная подруга, охраняющая своего мужчину и очаг, хранительница.