1. полонені німці - щирі будівники2. нагідки фрідріха3. злі діти розорили їх, ще й хрестик із прутків поставили4. фотокартка5. хвороба фрідріха6. прикраси із цегли7.самогубство8. жовтогаряча квітка, що розцвіла на клумбі.9. рукавиця, а в ній — фотокартка двох дівчаток у білих сукенках.10. "ви не знаєте, де наш тато? "
roman-fetisov2005
21.01.2023
«життя — бо ваше вже, а не моє. а тільки я так скажу вам на прощання. не з тієї пляшки наливаєте. п’єте ви, як бачу, жаль і скорботи. марно п’єте. це, хлопці, не ваші напої. це напої бабські. а воїну треба напитися зараз кріпкої ненависті до ворога та презирства до смерті. ото ваше вино. а жаль — це не ваше занятіє. жаль підточує людину, мов та шашіль. перемагають горді, а не жалісливі! » у цих словах діда платона виражена основна думка твору. у такий спосіб довженко виявив своє бачення ситуації, пропагуючи таку необхідну на той час «науку ненависті». її своєчасність та актуальність стверджує в оповіданні командир петро колодуб, від імені якого ведеться розповідь. для нього, як і для багатьох відступаючих бійців, переправа через десну стала справжнім духовним очищенням. тоді, як сам про те розповідає, його охопив сором і розпач, зникли жаль і туга, натомість «нестерпний вогонь пропік наскрізь». завдяки цьому вогню, що викресав дід платон, тепер він, капітан колодуб, «у бою сторукий, помножений стократ на гнів і ненависть». найвищої емоційної напруги сповнений в оповіданні епізод незвичайної смерті мужніх дідів. платон і савка гинуть, потопивши посеред десни свій човен, вщерть наповнений фашистами. ця драматична сцена теж працює на основну ідею твору. адже героїчний вчинок дідів — це приклад мужності та відваги для відступаючих бійців, це переконливе підтвердження істинності та щирості їхньої науки. образи дідусів платона і савки у творі символізують невмирущий героїчний дух рідного народу. невипадково для цієї ситуації письменник-романтик обрав саме « крайню» вікову категорію — старість. вона якраз увиразнює кращі народні риси: глибоку мудрість, зневагу до смерті, сміливість, здатність до самопожертви в боротьбі з ворогом.
1. будьхто собі не ворог. 2. гнів народу будь кому страшний. 3.дечому вчилися, то дещо й знаємо. 4. не первина – ні з чим додому! 5. випробувана сироватка краща за бозна який кисляк. 6.казна кому щодня неділя. 7. хтозна в кого не проси, будь кого не перепрошуй. 8. поганий той замок буває, котрий будь який ключ відмикає. 1. зорі в морі у прозорій хтось розсипав у воді. (с.черкасенко). 2. я чекаю чогось, я притих.(в.сосюра). 3. і жалем серце запеклось, що нікому мене згадати. (т.шевченко). 4. когось на пісню раптом потягло. (б. олійник). 5. мама в будь-яку погоду п’є з криниці чисту воду. (і. січовик). 6. а той, хто чинитьказна-що, уміє взяти все нізащо й не вболівати ні за що.(п. біба).
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
План твору з української літератури " гер переможений"
1. полонені німці - щирі будівники2. нагідки фрідріха3. злі діти розорили їх, ще й хрестик із прутків поставили4. фотокартка5. хвороба фрідріха6. прикраси із цегли7.самогубство8. жовтогаряча квітка, що розцвіла на клумбі.9. рукавиця, а в ній — фотокартка двох дівчаток у білих сукенках.10. "ви не знаєте, де наш тато? "