1.планетник – це: а) старий дідусь – чарівник; б) дослідник – агроном; в) сільський хлопець;

ответ в) сільський хлопець;

ответ:

читаючи вірш "заповіт", який був написаний великим кобзарем, починаєш розуміти, як поет ставився до своєї батьківщини, як переживав за її сучасне і сподівався на краще майбутнє. саме такий твір міг з'явитися тоді, коли поет відчував себе смертельно хворим. кожна людина, яка проходить шлях через очищення хворобою або навіть смертю, ставить перед собою питання: що залишиться після мене? як будуть згадувати нащадки моє надбання, чи знадобляться мої думки, мрії поколінню прийдешньому? в багатьох своїх творах поет закликав земляків боротися за волю, рідну україну, але саме в цьому вірші слова автора звучать полум'яним гаслом: "поховайте та " нове життя уособлюється з новою вільною сім'єю, з братерськими почуттями і світлим майбутнім українського народу. але спочатку потрібно всім встати на боротьбу за вільне життя пліч-о-пліч: "кайдани порвіте і вражою злою кров'ю волю окропіте".

а далі інтонація поета змінюється і стає печальною, тому що він прохає згадувати його в цій вільній сім'ї "незлим тихим словом".

поет з любов'ю описує навіть те місце, де хотів би бути похованим. рідний дніпро був згаданий невипадково, бо скільки дум прийшло до шевченка, коли поряд "реве та стогне дніпр ". сумно і страшно автору за рідну україну, де злидні і бідність співіснують з яскравою красою батьківщини.

але поет зміг перемогти свою хворобу і продовжити творити далі. твір назавжди залишився в серці українського народу, а до того ж став народною піснею. мине ще багато років до того часу, коли здійсняться мрії автора щодо вільної неньки україни. багато письменників і поетів будуть очікувати на цю годину. скільки творчої інтелігенції буде зіслано та розстріляно тільки за те, що писали і проголошували думки про незалежну україну! але цей час настав. зараз україна — вільна й незалежна, здійснилися мрії т. шевченка. а народ вшановує пам'ять кобзаря, згадує його добрим словом, навчає сучасне покоління любити й оберігати все те, що не зміг побачити оновленим наш прославлений поет. будемо вірні пам'яті поета, згадуймо про ті часи, коли він мріяв і заповідав нам бути однією вільною великою родиною.

на мою думку вірш "заповіт" дійсно закликає до боротьби, ми українці повинні боротися до останнього.

відповідь:

без верби і калини нема україни (за твором м. вороного "євшан-зілля") і. микола вороний — творець поетичних шедеврів. (м. вороний — неперевершений майстер слова, автор глибоко патріотичних творів. "навіть за умов тотальних царських заборон і переслідувань українського слова, — слушно зауважує г. вервес, — вороний непересічні речі, які й зараз можемо сміливо віднести до його кращих надбань".) ii. святі почуття людини, оспівані у поемі "євшан-зілля". 1. наскрізна ідея твору. (через увесь твір проходить ідея любові до рідного народу, до своєї батьківщини, до місця, де ти пустив своє коріння. і горе тій людині, яка відцуралася свого народу і, потрапивши у чужу землю, забула рідне слово, материнську пісню, батьківські заповіти.) 2. образ ханського сина. (ні пісня колискова, ні розповідь про нещасного батька не розбудили в хлопцеві мрій про вільне життя. і лише ароматне зілля є йому згадати рідний степ, милу сторону, своїх батьків. він ніби прокидається від довгого сну, він розуміє: краще в ріднім краї милім полягти кістьми, сконати, ніж в землі чужій, ворожій в славі й шані пробувати! ) iii. актуальність поеми. (в образі ханського сина м. вороний зобразив тих українців, які забули, "чиїх батьків ми діти", тих, які мовчать і не мають сили вибороти крашу долю своїм нащадкам, тих, які шанують чужі звичаї і рідний край. закінчуючи поему, м. вороний ставить риторичне питання: де ж того євшану взяти, того зілля-привороту, що на певний шлях направить, — шлях у край свій