Дати відповідь на питання ''протести остапа й соломії проти кріпосницької наруги , насильство людини над людиною'' (із твору ''дорогою ціною'')

я спочатку я хочу перерахувати ці протести:

1. втеча остапа від пана ( за втечу, якщо ловили відбирали життя)

2. втеча соломії (вона відмовилася від життя з паном у благополуччі)

3. соломія відрізає собі коси ( так вона прощаеться з минулим життя)

4. намагання вижити ( цього було багато у творі)

  соломія та остап непідкорилися пану, вони йшли проти усього заради свободи, ризикуючи своїм життям ( соломія загинула). 

українські народні родинно-побутові пісні дуже різноманітні за тематикою, настроєм, художніми засобами виразності. у них правдиво відображено все життя українського народу, багатство його духовного світу, найзаповітніші мрії і прагнення. великий знавець українського фольклору, письменник михайло стельмах зазначав: «нема такої значної події в житті народу, немає такого людського почуття, яке б не обізвалося чи рокотом грому, чи ніжною струною в українській ліриці, яку по праву можна назвати нашим національним скарбом і перлиною світової народної творчості».

серед найпоширеніших родинно-побутових пісень — пісні про кохання, пісні про родинне життя, колискові та жартівливі пісні. у піснях про кохання всі перипетії стосунків двох: і перше несміливе почуття, яке боїться виказати себе навіть поглядом, і відкрите утвердження щастя закоханих, і сумніви та образи, і біль розлуки, і невтішне горе зраджених, і мрії про майбутнє одруження. виспівуючи свою любов, дівчина добирає зворушливі у своїй простоті й правдивості слова. для неї від миленького кращого немає, бо гарне у нього все: і «любая розмова», і «що сам молод, під ним кінь ворон, ще й в сопілку грає! », навіть його сліди їй дорогі: «та вирву я, вирву кленовий листочок, прикрию, пристелю милого слідочок…» в уяві юнака також постають найпоетичніші образи, коли він думає про свою милу — червона калина, чорноброва, пишна, «серденько, рибонька, дорогий кришталю».

у родинно-побутових піснях українці співають здебільшого про щире кохання, печаль та розлуку, підлу зраду, радість або горе. 

"чи ти мене вірно любиш, чи не хочеш знати? третій вечір, як ти не був коло моєї хати".

"ой, як серцю не жаль, не жаль? кого любив, не взяв, не взяв.ой, як серцю не розпука? кого любив, з тим розлука".

"чи без щастя уродився,

чи без долі охрестився".

"горе ж мені, горе,нещасная доле".

у чисельних тихих колискових піснях співають    про свої ніжні материнські почуття. 

"мишка буде воркотать,а дитина буде спать.колисонька хить-хить,–хай олеся спить, спить".

у піснях жартівливих висміюють свої та чужі вади: лінь, неробство, хвалькуватість, жадібність, дурість. 

"дід рудий, баба руда,батько рудий, мати руда,сам рудий, руду взяв,бо рудую сподобав".

"та взяв собі жінкуневеличку,що не вміє шити-прястичоловічку".

українські пісні - справжнє народне багатство, в них віддзеркалюється національний характер українців.