План до твору я. стельмах "митькозавр з юркі"

1. завдання вчительки

2. насмішки    майбутнього майстра велосипедного   спорту

3. добра бабуся, та дід трохим.

4. дорога до лісового озера.

5. страшна розповідь про химеру

6. таемниця. і нічна варта.

7. вивчення бібліотеки.

8.  митькозавр стеценка із юрківки.

9. велечезні сліди на березі.

10. невдала операція "курка".

11. нічний розіграш васі.

12. майбутні пригоди хлопців.

Відповідь:

твір

Пояснення:

1 абзц

Як ви думаєте чи в грошах щастя?Чи можна завдики грошей бути завжди радісним та здоровим? На мою думку це ні.

2 абзц

Так гроші мають багато можливостей , але вони не мають таку цінність як людське життя . Так звичайно завдяки них можна купити багато речей . Наприклад: телефон , одежу , взуття , продукти . Але найбільша цінність у світі не в грошах , а в людській душі , Та людина що не має грошей тобі до , зробить ласку , буде тобі співчувати , стобою дружити по справжньому. А та людина яка має багато грошей не схоче стобою дружити , не схоче тобі допомагати тому що гроші з хороших людей роблять поганих.Ці люди не хочуть ділитись  грошима томущо їх вже забрала до себе жага до збагачення . Наприклад як у творі ' Сто  тисяч' Герасим нікого не любив і на всіх йому було всерівно він тільки хотів мати багато грошей.

3 абзц

Отже в грошах не має великого щастя.Тому, я вас не думайте що гроші понад все . Любіть один одного , і допомагайте один одному.

Ліричний герой поезії «думи мої, думи мої» у 1840 році вийшла перша збірка творів т. г. шевченка «кобзар». містила вона лише 8 поезій, а відкрившися віршем «думи мої, думи мої», що став заспі­вом у творчості поета. саме його т- шевченко вважав програмним, бо роздумував у ньому про за­вдання поезії. думи мої, думи мої, лихо мені з вами! нащо стали на папері сумними свої поетичні твори шевченко присвячував рідному краю, тому й називав їх по-народному «думами». сумні ці думи, але правдиві та щирі. їх появу спричи­нило лихо — тяжке життя народу. стаючи на тернистий шлях народного співця, поет бачить гірку долю закріпаченого народу. і несправедливість, що існує у світі, викликає у нього думи про те, чому одним судилося щастя, а іншим — тяжка пра­ця, злигодні та горе. хто винен? ця думка не дає спокою ліричному героєві поезії. він тужить за рідним краєм. йому гірко, боляче в розлуці з україною. він із сумом думає про те, що пропала давня козацька воля, народ стогне у панському ярмі. і за людей поет вболіває. кожен рядок містить почуття щирої схвильованості. вірш сповнений гіркоти, болю, розчарування. численні питальні речення та звертання поезії екс­пресивності. свої думи поет посилає на далеку україну, до простого народу. адже його думи — як сироти, а сиріт іє тільки бідна людина, яка зазнала немало горя, голоду, злигоднів. шевченко вірить, що ненька україна привітає його «діток не­розумних, як свою дитину». і хоч у поезії згадується про смерть — «а я — тут за­гину» — в ній немає й нотки песимізму. адже народ безсмертний, а доки житиме він, житимуть у ньому й думи поета. вірш «думи мої, думи мої» передає шевченкове розуміння ролі поета в суспіль­ному житті. у часи лихоліть поет сумує разом із народом, переживає його горе — поневолення — як своє власне. тому й стають його думи на папері «сумними ряда­ми». поет пише не для себе і не для розваги панства: він посилає своїх «дітей» на рідну україну, до знедоленого, пригнобленого царизмом та кріпаччиною народу. вірш належить до громадянської лірики. у ньому передається не лише сум та туга, а й могутня сила народу. глибокий ліризм твору та його пісенність приваблювали багатьох композиторів. музику до нього писали с. воробкевич, я. степовий, є. козак