Ніколи не буде добротною та людина, котра не була чуйною до своїх батьків, до тих людей, які є найріднішими у цілому світі.
А тільки подумати, скільки нервів та сил було потрачено нашими матерями на те, щоб нас тільки виховати та поставити на ноги.А якщо тількі згадати, скільки турботи та сили було віддано нам за той час, поки ми стали дорослими.Ця турбота та ласка не тільки була, а вона є і буде доти, доки буде жити наша матір.Кожна мама може віддати навіть життя задля добробуту своїх дітей.В нашу чергу ми можемо лише допомагати та турбуватися за наше безцінне життя, котре було подароване найціннішою людиною.
Ніколи не нехтуйте материнською увагою та ласкою, адже ви це зрозумієте лише тоді, коли станете самі батьками та матимете власних дітей.Не забувайте говорити більше приємних та ласкавих слів.
Найголовніше, це шанувати мам лише за те, що вони просто є поруч з вами.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Твір(у чому полягає гідність людини)на основі прочитаних творів ТТБ, митькозавр із юрківки, тореодори з васюківки
Відповідь:
1. Події, описані в повісті М. Коцюбинського «Дорогою ціною» відбувалися... у 30-х роках ХІХ століття цитата: Діялось се в тридцятих роках минулого століття.
2.З якою сільськогосподарською худобою порівнюється неволя народу – тур . цитата: То не віл був у ярмі, звичайний господарський віл, якого паша й спочинок могли зробити щасливим: ярмо було накладене на шию дикому турові, загнаному, знесиленому, але овіяному ще степовим вітром..
3. чого НЕ робили пани з тими холопами, яких було спіймано за втечу... не вішали на центральній площі. цитата Лиха доля чекала втікача: його оддавано в рекрути, засилано на Сибір, катовано канчуками, тавровано, мов худобу, або з оголеною напівголовою, збитого, збасаманеного, одсилано в кайданах назад до пана (методом виключення - немає вішали на площі)
4.За що Остап засуджує простий народ? Бо народ: байдуже ставиться до власної волі цитата: злість бере на наших людей: застромив віл шию в ярмо та й байдуже йому, тягне, хоч ти що..
5. Від чого застерігає Соломія Остапа? не йти селом. цитата: — Ну, то не йди, голубе, селом, щоб не побачив хто...
6. Втікаючи, Остап найбільше хвилюється за... дідуся цитата: — Бувай здорова... Гляди ж, не забувай мого дідуся... Перекажи, хай вони не журяться.
7. Що сталося з утікачами під час переправи? на них наскочили козаки і почали стріляти. Через це не всі люди сіли в човен. цитата: — Лови їх! В'яжи! — гукали козаки, впадаючи на тих, що не встигли сісти у човен. Вони зіскакували з коней і кидались на втікачів. Усе змішалося
8.Що сталося з Остапом, коли вони з Соломією вийшли на берег? - Кордонний козак підстрелив Остапа. цитата: — Хто там?..— кинув у пітьму кордонний козак і, не дочекавшись одповіді, бахнув наосліп із рушниці. - Ой! — скрикнув Остап, ухопившись за груди, і захитався.
9. Чому Соломія залишила Остапа у плавнях? Бо він був поранений, а Соломія хотіла швидше знайти вихід. цитата: Чи не краще б лишити тут Остапа — вона ж йому однаково нічим не годна за — та самій метнутись й пошукати виходу? Так було б певніше й скоріше
10. Що трапилося у плавнях із Соломією? Що вона там побачила? Вона заблукала і побачила, що горять плавні. цитата: Обернувшись назад і глянувши на небо, вона побачила червоні, як грань, хмари — і зразу стали зрозумілими їй і той дим, що вона чула, і тепло, і неспокій птахів, і тікання звірів. Плавні горіли…
11. Що сталося із Соломією, коли вона з Іваном Котигорошком визволяли Остапа? потонула. цитата: Вона чує, що могутня течія бере її в свої обійми, а чорна гли-бінь тягне за ноги. Приходить смерть.
12. Як склалося життя Остапа? Він самотньо жив на бессарабській полонині, охороняв пам'ятник, поставлений на згадку розливу людської крові; часто згадував Соломію.. цитата: На високій бессарабській половині…стоїть одиноко високий пам'ятник, поставлений на згадку розливу людської крові. Там колись бились турецькі яничари з московським військом. Тьмяно світяться вікна у маленькій хатинці, де сторож варить собі убогу вечерю…. Сивий дід гріє свою бороду біля вогню і слухає розмову вітру…
Пояснення: