Запишіть невеликий твір (6-7речень )на тему "чому важливо знати історичне минуле крайни"?

Твори / твори українською / характеристика максим гримач "максим гримач", вовчоктвір чому важливо знати історичне минуле країни? перегляди: 100історичне минуле – це життя людей, воно складається протягом багатьох століть.з історії країни ми дізнаємося про великих особистостей, таких як богдан
хмельницький, петро сагайдачний, козаки які билися до останнього але не здалися. ми прагнемо бути схожими на них, пам'ятаємо їх величезний внесок в розвиток нашої держави.треба знати головні історичні події, щоб знати, як жили наші предки, щоб не допустити колишніх помилок, не допустити катастроф.я
вважаю, що історія повинна бути одним з головних предметів для вивчення в школі, поряд з українською мовою і . важливо, щоб сучасне покоління не забувало історії своєї країни.

леонід кисельов відомий українському читачеві на заході з невеличкої добірки поезій та короткої біографії, надрукованої в журналі "сучасність" (1973,7-8) і із статті івана кошелівця, вміщеної в цьому ж журналі в 1981 році. на україні, до появи його перших українських віршів у 1968 році, ім'я кисельова було знане тільки вузькому колу київських письменників старшої та молодшої генерації.  матеріали його життєпису дуже скупі. на основі коротеньких уведень до його віршів, що друкувалися в радянській періодиці, посилань на його особу в "веселому романі", написаному його батьком у 1970 р., оповідання юрія щербака (щербак ю. маленька футбольна команда. оратарія для голосу і дитячого хору. пам'яті молодого поета леоніда кисельова //дніпро. -1972. -4. -с.69-83), присвяченого кисельову (чи льоні, як усі друзі його залюбки називали), та інших знахідок, хочемо накреслити бодай загальний силует цього, з багатьох поглядів, непересічного поета й непересічної людини.  народився він у києві, в 1946 р., в родині російськомовного письменника володимири кисельова. не сягнувши зеніту свого поетичного обдарування, помер у жовтні 1968 р. від недуги лейкемії, проживши всього двадцять два роки.

Объяснение:

Тарас Шевченко не випадково з усієї усної творчості вирізняє думу, адже саме в думах збереглася неписана історія нашого народу, її трагічні й героїчні сторінки.

Українські думи — це не безпристрасна оповідь про давно минулі часи, а сувора, мужня поезія про реальні події чи героїв, які давали, нападникам рішучу відсіч.

У думах немає дат, але події точно вгадуються і є емоційна оцінка невідомого автора, розкривається значення подій і образів героїв. Думи не відірвані від дійсності, вони відповідають прагненням та інтересам народу, мобілізовуючи його на боротьбу з ворогами. У кровопролитних війнах народ не змілів душею, не розтратив своєї духовної сили. У безперервній боротьбі гартувалося прагнення до волі, незалежності, а думи виховували національну гордість, духовність народу.

Як жанр народної поезії думи виникли в XV—XVI століттях. Виконували їх народні співці під акомпанемент бандури або кобзи. Саме за назвою музичного інструмента цих співців стали називати кобзарями. Часто кобзарі були сліпими. Існує думка про те, що в минулому співці були козаками, які потрапили в полон. Турки чи татари осліплювали старих полонених і відпускали на Україну. Сліпі козаки брали в руки кобзу і, йдучи від села до села, співали пісні і думи, в яких оповідали все, що пережили самі чи чули від своїх товаришів.

Головна тема дум — це оспівування ратних подвигів українського народу, розповіді про численні набіги на наші землі турецько-татарських людоловів, про козацькі походи, про боротьбу українського народу з польсько-шляхетськими панами.

Одним із найкращих зразків української думи є «Дума про Марусю Богуславку». Цей твір сповнений високого емоційного напруження. У ньому і гаряче благання, і стогін, і прокляття землі та віри бусурманської, що на все життя перетворювала тисячі українок, які потрапили в полон, на бранок.

Справжній розквіт народних дум пов'язаний із піднесенням козацького руху. Із кінця XVI століття козаки організовували великі походи на Крим та Туреччину, не раз на невеликих човнах-«чайках» перепливали Чорне море і брали міста- фортеці Козлов, Синоп, Царгород. Козаки, горді, відважні лицарі, сміливо дивилися у вічі смерті, завжди були готові стати на двобій з нею. Їхній хрест — шабля, Бог козаків — перемога, а пісня була молитвою. Думи цього періоду — це оспівування звитяги героїв, їхнього братерства, любові до батьківщини.

Думи — перлини народної поетичної творчості. Вони ніколи не втратять свого значення, адже в них відбите історичне минуле народу, його світогляд і почуття.

Подробнее - на -