Терміново потрібний твір на тему: " лист улюбленому герою" ( за вивченими творами в 8 класі) ( твори з української літератури)

  «тореадори з васюківки»

пригодницькі твори та фантастика в усі часи були улюбленими творами підлітків. хто ж з нас не мріяв стати учасником таких незвичайних пригод, які довелося пережити робінзону крузо з книги даніеля дефо або таких подорожей, як подорож діка сенда з книги жуля верна «п’ятнадцятирічний капітан»? а хто з нас не мріяв стати таким розумним та винахідливим, як шерлок холмс, герой творів артура конан дойля, який розплутував найскладніші злочини лише силою свого розуму? та все ж таки це дуже далекі від нас герої, яких від нас відділяє час та відстань. а ось читаючи оповідання всеволода нестайка «тореадори з васюківки», добре розумієш, що це дійсно твоє, дійсно рідне і близьке. бо ти сам та й твої друзі досить часто опинялися у ситуаціях, схожих на ті, у які потрапляли головні герої цього твору. особисто мене незвичайні події, які відбувалися з хлопцями – явою та павлушею, захопили і перенесли до рідного села хлопчаків, де я стала учасницею усіх тих забавок, які придумували хлопці.головні герої оповідання мені настільки , що коли б у мене була можливість написати кому-небудь з них листа, я б задоволенням звернулася до кожного з них. якщо б я могла написати листа яві, я б звернулася до нього приблизно з такими словами: «добрий день, яво! ти мене зовсім не знаєш, але особисто мені здається, що я тебе знаю вже не один рік. у всякому разі, я знаю багато твоїх пригод і витівок, знаю де ти живеш, знаю твоїх друзів, знаю, як ти виглядаєш, вважаю, що знаю і твій характер. добре взнати тебе мені дуже цікава книга в. нестайка, в якій ти і твій кращій друг павлуша були головними героями.ви з павлушею найкращі друзі та напарники, затоваришувати з вами хотіла б і я. з вами мені було б дуже цікаво, бо ти постійно вигадуєш різноманітні витівки, які іноді, на перший погляд, навіть злими, але це зовсім не так, бо ви з павлушею лише хочете, щоб у селі ви завжди були на виду і щоб про вас постійно говорили. мені здається, що тієї енергії, яка буквально фонтанує з тебе, вистачило б і на мене. та й сама я здатна вигадувати цікаві розваги, які обов’язково б тебе захопили.я впевнена, що, незважаючи ні всі свої витівки, ти, яво, добрий, співчутливий до чужого горя та сміливий хлопець. крім того, я розумію, що попри усі твої суперечки з павлушею ти для нього справжній друг, таким би справжнім другом ти був би і для мене.мені було дуже цікаво читати оповідання про твої пригоди, при кмітливі, веселі і відчайдушні витівки, які ти вигадував і разом з павлушею приймав у них участь. не менш цікаво мені було б разом з тобою брати участь у цих витівках.книга в. нестайка «тореадори з васюківки» мені дуже , а поки я її читала, ти, яво, та твій товариш павлуша стали для мене справжніми друзями. я сподіваюсь, що якби нам довелося жити в одному селі, ходити в одну школу та разом відпочивати, я б теж стала для тебе не менш гарним другом, ніж павлуша.ти, яво, добрий, веселий та дотепний, і спогади про тебе залишаться у мене на все життя. а зараз я з тобою прощаюся і сподіваюся, що усе твоє життя буду добрим, веселим і щасливим, як і твоє дитинство.до побачення, яво, і усього тобі найкращого! »

Утвердження любові як джерела високої людської духовності в повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»

На мою думку, Михайло Коцюбинський у своїй повісті «Тіні забутих предків» глибоко розкриває тему любові і її значення в житті людей. Для головних героїв повісті, Івана та Ігоря, любов стає джерелом високої людської духовності і приводить до змін у їхньому світобаченні та життєвому шляху.

У творі чітко простежується розвиток почуття любові між Іваном та Ігорем. Починаючи з їхньої першої зустрічі, народжується особлива зв'язок, який стає міцнішим і глибшим з кожним новим епізодом повісті. Любов в цьому творі не обмежується лише романтичними почуттями, вона перетинає межі і переростає у взаєморозуміння, жертовність та відданість.

Дуже важливою є роль любові у формуванні особистості героїв. Через почуття любові, Іван і Ігор виявляють свою внутрішню силу, самовідданість та високу моральність. Їхня любов до ближнього надихає їх на вчинки, спрямовані на до та захист слабких, що свідчить про їхню високу духовність.

Повість М. Коцюбинського також показує, як любов може змінити світогляд людини. Переживання та досвід Івана і Ігоря впливають на їхні переконання та сприйняття світу навколо. Вони бачать красу та цінність у простих речах, розуміють важливість людських взаємин і прагнуть до гармонії з природою.

Таким чином, повість «Тіні забутих предків» демонструє, що любов є справжнім джерелом високої людської духовності. Вона надає силу для саморозвитку, натхнення для вчинків добра та формує глибокі моральні цінності. Цей твір нагадує нам про важливість любові як найсильнішого та найвищого почуття, яке може змінити життя і навколишній світ до кращого.

Відповідь:

В той день для Шептала всі події складалися не дуже вдало. Спершу Степан вирішив саме його відправити на додаткову нудну роботу- крутити привод. Потім, не звертаючи уваги на люблячий погляд Шептала, конюх добряче потягнув Шептала по ребрах батогом. Біль, відчай і образа наповнили душу білого коня, хоч він ще намагався якось виправдати Степана. Але зверхній дотик пужална, яким нагородив коня малий хлопчисько, переповнив чашу терпіння. Все єство білого коня збунтувалося і той рвонув на волю.  

Пояснення:

"Шептало бездумно, із звичною покірністю ступив кілька кроків за босим хлопчаком і раптом з болісною ясністю, як ніколи досі, відчув свою неволю. Перед очима попливла витоптана власними копитами одноманітна, суха земля, диркотів привід, торохкотіло колесо по бруківці, свистів батіг і вибухав лайкою Степанів голос. Шептало задер голову — ніздрі дражнило гострим запахом волі.

— Но-но! — суворо гукнув хлопчак, пробуючи пужалном конове стегно. — Не балуй!

І тоді сталося несподіване для хлопчака, для Степана і для самого Шептала. Од того поблажливо-зверхнього дотику його бридливо пересмикнуло і підняло. Білий кінь з нечуваною силою шарпнувся, вирвав кінець повода, дико звівся на задні нога, біснувато стріляючи страшними, кривавими очима. Цієї хвилини він був справжнім білим конем, відважним та одчайду-шним, як його далекі предки".