Твір на тему краса рідної землі у творах шевченка надо)

1.шептало був дуже прив'язаний до степана , чоловік завжди робив йому "поблажки" , а одного разу віднісся до нього з такою ненавистю та гнівом , що шептало втік аби все зрозумі 2.остап та соломія закохані.остап - волелюбний парубок , який виріс на історіях дідуся про те , як вони зірали панів в умані . з цього можна сказати що , ще з дитинства хлопець виношував ненависть до панівних верств. а соломія- віддана коханню , смілива ,   свободолюбива дівчина , яка пішла на край світу за коханим придавши величезні жертви.адже , коли остап мав намір втікти , соломія пішла за ним не думаючи про наслідки , дівчина ожертвувала життям заради нього ,   а він в свою чергу , щоб висловити вдячність до кінця своїх днів залишався отже , в образах остапа та соломії втілено волелюбність українського народу. 3.на мою думку у своєму творі "сто тисяч" іван тобілевич висміює жадібність , захланність та ненажерливість багацтвом та землями. 4.улюблена тема  для розмов та роздумів   калитки - це гроші   , земельні питання , способи заробити.

ответ:Джерело тексту:

список О. М. Лазаревського в «Більшій книжці» (ІЛ, ф. 1, № 67, с. 293).

Подається за «Більшою книжкою».

Дата в списку: «27 мая».

Датується за списком та його місцем у «Більшій книжці» серед творів 1860 р.: 27 травня 1860 р., С.-Петербург.

Первісний автограф не відомий. Твір є одним із трьох віршів-варіацій на ту саму тему, із спільною образно-композиційною структурою та стилістичним ладом: «Царям, всесвітнім шинкарям...», «Царів, кровавих шинкарів...», «Злоначинающих спини...».

Вперше надруковано в журналі «Основа» (1861. — № 6. — С. 5) у статті В. М. Білозерського «Значение Шевченка для Украины. Проводы тела его в Украину из Петербурга», де подано за «Більшою книжкою» з довільною переробкою в рядках 11 — 12: «Любов, о Господи, подай І правдолюбіє пошли!»

До збірки творів уперше введено в «Кобзарі з додатком споминок про Шевченка Костомарова і Микешина» (Прага, 1876. — С. 293), де подано за «Більшою книжкою» — з номером «НІ» під спільною для чотирьох віршів («Царям, всесвітнім шинкарям...», «Царів, кровавих шинкарів...», «Злоначинаючих спини...», «Тим неситим очам...») назвою «Молитви» й помилками в рядках 1 («Злоначинающих мини») та 8 («Постав ти ангели свої»).

Объяснение: