Народ кто нибудь написать сочинение на украинском на тему «подвиг українського народу у другій світовій війні» по произвдению "ніч перед боєм" александра довженка. требуют две, две с половиной страницы сочинения а в интернете одни анализы и кочерышки в несколько строчек. буду . 45 . народ іть хто небудь будь треба написати твір українською на тему «подвиг українського народу у другій світовій війні» за твором "ніч перед боєм" олександра довженка. вимагають дві, дві з половиною сторінки твору, а в інеті одні лише аналізи та кочеришки-роздуми. тому буду дуже вдяна. 45 ів.

Соломія - мужня, вольова й ніжна жінка. вона щиро кохає остапа і є його вірною подругою, заради коханого «не кіс своїх», «вбралась у чоловічі штани та ладна була мандрувати» хоч на край світу. її мужність і воля набувають величезного вияву, коли разом з остапом вона перебуває у плавнях. незвичайну енергію виявляє жінка, коли перев’язує рану остапові, волочить його з плавнів, дбає про його одужання. пейзажні картини, використані автором, розкривають складність і трудність обставин, у яких доводилося соломії боротися за життя остапа, а відтак - за волю. вольовий характер сильної жінки, коли вона відчула, що може не знайти тяжко пораненого остапа, передається простими реченнями (або складносурядними) з багатьма дієсловами: «соломія знесилилась і впала. їй стало душно. піт краплями стікав по виду, груди важко дихали і очі блищали, як у звіра, що попався у лабети». у малюнках природи письменник здебільшого використовує чорні й червоні барви: чорні - при зображенні мороку, осінньої ночі, червоні - в картинах пожежі. обидва кольори співзвучні переживанням соломії. «та ще коли б вона (соломія) хоч могла бачити його рану, обличчя - їй, здається, не так би важко було. а то ся пітьма, сей чорний, клятий морок. він оточав її з усіх сторін, слався перед очима, висів над головою, заповзав під шкіру, виповняв її всю та гнітив очі…».

Сатира   (лат. satira, від satura — суміш, усяка всячина) — особливий спосіб художнього відображення дійсності, який полягає в гострому осудливому осміянні негативного. у вузькому розумінні сатира — твір викривального характеру. сатира спрямована проти соціально шкідливих явищ, які гальмують розвиток суспільства, на відміну від гумору, вона має гострий непримиренний характер. часто об'єктом сатири є антиподи загальнолюдської моралі, пристосуванці, лицеміри, ренегати і зрадники, явища, які не відпові естетичному ідеалові. у сатиричних творах широко використовується художня гіперболізація, яка є основою сатиричної типізації, шарж, гротеск. сатира зародилася в усній народній творчості. високого рівня досягла в літературі античних часів (аристофан, петроній, лукіан). розквіт сатири в західноєвропейській літературі пов'язаний з іменами дж. бокаччо, ф. рабле, ж.-б. мольєра, дж. свіфта, вольтера, г. гейне, в. теккерея, а. франса, марка твена, б. шоу, г. манна, я. гашека та ін. з-поміж українських письменників — іван вишенський, григорій сковорода, і. котляревський, г. квітка-основ'яненко, є. гребінка, л. глібов, т. шевченко, і, франко, леся українка, м. коцюбинський, лесь мартович, в. самійленко, остап вишня, в. винниченко, в. чечвянський, о. чорногуз та ін.  (літературознавчий словник-довідник /р.т. гром'як, юл. ковалів та ін. — к: вц «академія», 1997). сатира використовується з метою викриття серйозних особи-апісних та суспільних вад, до яких народ ставиться з непримиренністю. серед недоліків людського характеру це — підлість, підступність, зрадництво, захланність, лицемірство та ін.; з-поміж явищ суспільного життя — підлабузництво, підкупність, хабарництво, деспотизм тощо. сатирично висміюються несправедливі судді, немилосердні пани, бездушні чиновники, неправедні священнослужителі.