Загадки про олывець, зошит, ручку, щоденник, книгу

Кулька крутиться, працює, а з-під кульки – рідина. швидко літеру малює на папері – ось вона. (ручка) у носатого івана, одежина дерев’яна. він у чистім полі ходить і по ньому носом водить. не стрижений, не чесаний – гострим ножем затесаний. (олівець) то в клітинку, то в лінійку, написати тут зумій-но, і намалювати дещо зможеш, називаюся я … (зошит). довгі палички кругленькі, сині, жовті, червоненькі, на папері походили, кольори свої лишили. звуться палички оці кольорові олівці. всяк школяр його шанує, бо він пише і малює. хто ж цей славний молодець? це звичайно івець. хутко стрибне на папір, і, хоч вір, а хоч не вір, враз напише нове слово. ось і речення готове. вправно пише у руці, бачать всі старання ці. (ручка) дерев'яний та довгенький, маю носик я гостренький. на білому слід лишаю і всіх діток потішаю. (олівець) я, не шкодуючи себе, служити ладен вам щодня. червоне, жовте, голубе носити можу я вбрання. з братами я в коробці сплю. тож розбудіть хутчіш мене! бо дуже, діти, вас люблю, хоч серце в мене й кам'яне! (олівець) книжечки маленькі, аркуші біленькі. в них вчимося ми писати, і складати, і віднімати. (зошит)

Привіт,матусю, скажи,а чому на світі люди стараються завжди казати правду? -розумієш,доню, правду треба завжди казати,щоб чистою була совість,щоб не мучили проблеми. -хіба можуть буди проблеми у людини,яка сказала неправду? -звісно,можуть. тоді людину мучить совість,вона у школі(на роботі) не орієнтується,виникають проблеми,зароблена погана оцінка. а ти,донечко,завжди кажеш правду? -так , матусю,завжди. але у школі сергійко мене обманув. я на нього образилася,але він все-таки сказав мені всю правду. -бачиш,якщо у людини чиста совість,вона неодмінно буде говорити лише правду.

Уникайте порожньої риторики. мова повинна бути змістовною, насиченою об'єктивної та систематизованою інформацією, а простіше кажучи - розумною. плавна, гладка, солодкоголоса мова самозакохано дурня дратує слух і ображає розум 1) доступність викладу (добре виступає не той, хто говорить, а той, кого легко слухати). 2) гранична стислість і ясність (не говорите "з бухти-барахти", манері "навколо так близько" і не "бурчите собі під ніс"). потрібно виступати так, щоб слів було відносно небагато, а думок, почуттів, емоцій - багато. 3) єдність форми (стилю і змісту); 4) про емоційність і виразність. дайте волю своїм емоціям, ефективно варіюйте силою голосу і тону - вона має те підвищуватися, те знижуватися, як поверхня моря.