Запишіть діалог на тему ''квіти україни з вигуків​

Хотіла б я у за водою,

немов Офелія, уквітчана, безумна.

За мною вслід плили б мої пісні,

хвилюючи, як та вода лагідна,

все далі, далі…

І вода помалу

мене б у легкі хвилі загортала

І колихала б, наче люба мрія,

так тихо, тихо…

Я ж, така безвладна,

дала б себе нести і загортати,

пливучи з тихим, ледве чутним співом,

спускаючись в блакитну, ясну воду

все глибше, глибше…

Потім би на хвилі

зостався тільки відгук невиразний

моїх пісень, мов спогад, що зникає,

забутої балади з давніх часів, –

в ній щось було таке смутне, криваве,

та як згадати? Пісня та лунала

А потім зник би й відгук –

і на воді ще б колихались тільки

мої квітки, що не пішли зо мною

на дно ріки. Плили б вони,

аж поки в яку сагу спокійну не прибились

до білих водяних лілей, – там стали б.

Схилялися б над сонною водою

беріз плакучих нерухомі віти,

у тихий захист вітер би не віяв;

спускався б тільки з неба на лілеї

і на квітки, що я, безумна, рвала,

спокій, спокій…

Ямаю багато друзів та приятелів. але сергій серед них є найкращим другом. ми живемо з ним в одному дворі та навчаємося в одному класі. на жаль, за однією партою ми з сергієм не сидимо. вчителі не дозволяють нам цього, щоб ми не не відволікали один одного на уроках.у мого друга темне волосся, сірі очі. він дещо нижчий від мене зростом та худіший, хоча ми з ним однолітки. проте сергій має міцні руки та, взагалі, не скаржиться на силу та на спортивну форму.ми дружимо з сергійком вже чотири роки. разом ми граємо у футбол та баскетбол. їздимо на велосипедах на річку та навіть там. також мій друг приходить до мене грати в комп'ютерні ігри, тому що у нього вдома комп'ютера немає. тут наши смаки різняться. сергій любить грати у віртуальні гонки, а мені до вподоби ігри-мандрівки. але це не стає на заваді нашій дружбі.сергій добрий та веселий хлопець, жвавий та бадьорий. він будь-коли може поліпшити оточуючим його людям настрій своєю посмішкою чи жартами. мій друг також любить розповідати анекдоти та смішні історії. сергій залишається добрим другом не лише в іграх, але й у біді. через це твір про справжнього друга я вирішив написати саме про сергія, а не про когось іншого. адже саме цей хлопець завжди є мені, і не тільки тоді, коли я прошу. часто сергійко сам бачить, що я сам не можу впоратися з чимось. тоді він сам спішить або дати корисну пораду.