Діалог - дискусія 10-15 речень про двох дівчаток та сукню в магазині

Вшкольном преподавании принято говорить, что слова этого класса отвечают на вопросы типа «как? » , «где? » , «куда? » , «когда? » . классификация по лексическому значению обстоятельственные: времени — обозначают время совершения действия (вчера, сегодня, завтра, утром, днём, вечером, ночью, весной, иногда, сейчас, позже, погодя) места — обозначают место совершения действия (далеко, рядом, вдали, вблизи, здесь, там, направо, налево, назад, издали, навстречу, сбоку) причины — обозначают причину совершения действия (сослепу, сгоряча, сдуру, спьяну, поневоле, недаром) цели — обозначают цель совершения действия (нарочно, специально, назло, наперекор, в шутку, умышленно, неумышленно, нечаянно) определительные: качественные — выражают характеристику или оценку действия или признака (холодно, зверски, грустно, странно, чудовищно, страшно, быстро, правильно. ) количественные — определяют меру или степень проявления действия или признака (много, мало, чуть-чуть, вдвойне, втройне, дважды, трижды, вдвоём, втроём, вшестером, , весьма, совершенно, абсолютно) способа и образа действия — указывают на способ совершения действия (бегом, галопом, шагом, вплавь, вперемешку, вхолостую, навзничь, наверняка ) сравнения и уподобления — (по-бабьи, по-медвежьи, по-старому, по-нашему, по-приятельски, по-прежнему, нос крючком, торчком, загогулиной, дыбом, ёжиком, столбом) совокупности — (вдвоём, втроём, всенародно, сообща)

Земля наших предків напрочуд багата. це й прекрасна природа, й плодючі чорноземи, зрештою, ще й творчий потенціал нашого народу. недарма ми, нащадки тисячоліття історії україни, отримали у спадок стільки природних та рукотворних скарбів від пращурів. один з них – це собор софія київська, що розташований у центрі нашої столиці.     київський князь ярослав правив руською землею довго та вдало. тому на русі та в інших землях його прозвали мудрим. свою столицю — київ — князь прикрасив не гірше від константинополя. три кам'яні брами вели до міста. найкрасивіша з них називалась золоті ворота, тому що мідь вкривала їх стулки. дехто натякав князю на його марнотратство: навіщо та позолота? і навіщо церкву поставлено на пагорбі? але князь ярослав знав, що робив. ворота — лице міста. нехай усі — і чужоземці, і мандрівники, і друзі, та й вороги також — одразу бачать, який багатий, красивий та могутній київ. князь звів у місті нові храми: георгіївський, бо християнське ім'я ярослава було георгій, та іринівський, бо дружину ярослава, шведську принцесу інгігерду, охрестили іриною. а головну церкву землі руської, серце митрополії, він присвятив мудрості — софії, якій поклонялися мешканці візантії. собор було закладено на місці переможної битви киян з печенігами. йому було відведено найвище місце в місті. перед мандрівником, через яку б браму він не увійшов до києва, відкривався багатокупольний софійський собор. софія київська була не тільки величною, але й живописною. вона гармонійно розросталась у висоту і вшир. храм не був біленим, як нині, а цегла, з якої його було збудовано, чергувалася з рожевим каменем, що прикрашало його стіни. мозаїки софії київської спершу займали велику площу — шістсот сорок квадратних метрів, з яких збереглось тільки двісті шістдесят. вони є найбільшим пам'ятником монументального мозаїчного живопису, що дійшов до нас у своїй первісній "расі. фрески софії збереглися менше, ніж мозаїки. багаторазові реставрації завдали багатьом картинам непоправної шкоди. майстерність виконання вражає. сюжет, архітектурні форма та кольорова гама підкреслюють красу та витонченість біблейських сюжетів, які єдиний ансамбль. вся архітектура храму, його внутрішнє живописне вбрання навіює думку про єдність влади земної та небесної, її велич та непорушність. софія київська — найважливіша історична пам'ятка часів ярослава мудрого. вона також є найживописнішою в історії середньовіччя.