Об'єднай пташок у дві "крилаті сімейки

Їх можна об'єднати за ознакою. наприклад ті що живуть у місті і ті що за містом , тобто у лісах . і ті що зимують, і що відлітають у теплі краї

Як часто ми чуємо: «не гай часу». але чи замислюється хтось із нас над тим, як важливо берегти кожну хвилинку? там щось не встиг, туди запізнився — і цю мить уже не повернеш. йдеться не про те, що все своє життя потрібно розписати за та суворо дотримуватися цього графіка. просто важли­во намагатися усвідомити, що кожний день, кожна мить може змі­нити життя. ми не безсмертні, тож коли-небудь нас не стане, і хто знає, коли саме це трапиться. а що ми встигли зробити гарного, який залишимо по собі слід? може, когось образили й так і не виба­чилися, не нагодували бездомну кішку чи постійно лаялися з бать­ками? я вважаю, що все своє життя треба поспішати творити добро. і це не обов’язково мають бути великі діяння. можна мамі прибрати квартиру чи приготувати сніданок, отримати в школі ви­соку оцінку, зробити годівницю для пташок або шпаківню — було би бажання. як часто ми жалкуємо, що не можна повернути час. у кожного з нас є в житті моменти, які б хотілося проживати знову й знову. це хвилини радості, щастя, тріумфу, перемоги. і так само існують ситу­ації, які хочеться виправити: коли образив близьку людину, не при­йшов на , посварився з кращим другом чи видав комусь довірену тобі таємницю. не гаяти часу дуже важливо, бо треба встигнути стільки всього зробити та спробувати: знайти вірних друзів, отримати освіту, обра­ти професію, побачити світ, прочитати безліч цікавих книжок. є така народна мудрість: за своє життя необхідно посадити дерево, збудувати дім і виростити сина. отже, життя не повинно проходи­ти повз людину, треба брати в ньому якнайактивнішу участь. мені здається, що дуже важливо поставити собі мету й іти до неї, не лінуватися. коли людина знає, до чого вона прагне, вона буде більш уважно, обачно ставитися до свого часу.

Прийнято вважати, що герой — це той, хто врятував людину, яка тонула, або виніс з палаючого будинку дитину, — таких людей навіть нагороджують медалями. але, на мій погляд, герой — не обов'язково той, хто здійснює такі значні, а часом навіть відчайдушні вчинки. героєм можна вважати і того, хто здатний здобути перемогу над самим собою.
наші певні дії, спрямовані на покращення самого себе чи іншим теж можна вважати маленькими подвигами, навіть, якщо вони незначні та ледь помітні серед історії, які досі не сходять з вуст навколишніх.
перевести бабусю через дорогу, захистити молодшого брата від хуліганів чи надати фінансову дитячому притулку - це героїчні діяння, адже ти простягаєш руку тим, хто не здатен себе захистити самостійно.