Історія написання твору.
Повість «За сестрою» (1907) створена на основі довготривалого вивчення історичних матеріалів з часів татарських нападів на українські землі та їхньої ретельної художньої обробки. В центрі — захоплююча історія юного Павлуся, молодшого сина з козацького роду Судаків, який порятував від татарського полону свою сестру Ганнусю.
Тема: відтворення страшних картин поневолення татарськими загарбниками українського народу; зображення Павлуся, який докладає будь-яких зусиль, мужності, наполегливості, старанності, кмітливості для порятування своєї сестри з татарського полону.
Ідея: уславлення козаків — оборонців рідної землі, Павлуся — відважного лицаря, їх благородство, відповідальність, мужність; засудження татар та українців-зрадників.
Основна думка: тільки любов до рідної землі, батьківської домівки, тільки сила волі, цілеспрямованість, дружня завзятість до подолати будь-якого ворога заради щастя, радості, миру в кожній українській оселі.
Жанр: героїко-романтична повість.
Проблематика повісті:
• батьки і діти;
• життя і смерть;
• радість і трагедія;
• відповідальність і безпечність;
• вірність і зрада;
• добро і зло;
• щирість і хитрість, улесливість, підступність.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Пересказ текста. 7 абзаца, по пару предложений. 50 . такий день ясний, сонячний! на небі жодної хмарки, а земля вся парує, і над полем мерехтить марево. але видно далеко-далеко. вітер теплий пригортається до свіжих стрілок трави. весняна рослина хутчіше пнеться з землі до сонця. з далекої блакитної височини розливаються пісні жайворонків. жайворонки вже спарувались і шукають собі затишне містечко для гнізда. десь під горбиком, у прихованій ямці, ось-ось з’являться перші сіренькі яєчка. парами літають жовтогруді вівсянки і, вчепившись за гілочку, співають свою немудру пісеньку. іду поволі широким, ще сіруватим ланом. у ярку на пригріві трава зеленіша, хоч на дні ще лежать рештки сивого снігу. а, здоров, сон-цвіту! фіолетова зірка, з жовтою цяткою в центрі. я нахиляюсь над перпіою весняною квіткою. вона розкрила перед сонцем свої пелюстки. а листя майже немає — усе заросло волохатими волосинками, що рятують квітку від холоду. на ніч у квітки закриваються пелюстки, і їй не страшно навіть колючого морозу. поруч буйно розквітли проліски. і ряст тут-таки притулився, він зацвіте через день-два. фіалка викинула перші листячка і стрілку майбутньої квітки. а далі й не встежиш, як почнуть щодня розквітати весняні квітки. о, щось дзвенить над нами. це петляє в повітрі невеликий смугастий джміль. уперше пробує крила після зимового сну. ось він опустився на сон-квітку. заклопотано висосує теплий солодкий сік. а вгорі в’ється жовтий метелик, виблискуючи на сонці крильцями. над кожною квіткою пурхають комахи. їм весело і тепло після сну. сон-квітка зацвіла — уже на щире тепло йдеться! (о. копиленко; 230 сл.)
Морфология (гр. morf — түр, тұлға, logos — сөз, ілім) — дербес сөздердің грамматикалық мағыналарын тексеретін, грамматикалық сөз тұлғалардың қызметі мен қалыптасу, даму заңдылықтарын зерттейтін тіл ғылымының бір саласы.
Морфологияның негізгі материалы — морфема. Морфология сөздің грамматикалық тұлғаларын жеке бір тілдегі сөздердің диахрондық (тарихи даму), синхрондық (қазіргі кездегі) көрінісімен де зерттейді. Морфология сөз тұлғаларының түрленуін, бөлшектенуін, әр түрлі өзгеріске түсуін анықтау мақсатында салыстыра зерттеу жүйесімен де айналысады. Сөздің тұлғасы, мағынасы және атқаратын қызметі сөйлем құрамында ғана анықталатын болғандықтан, сөзді синтаксиспен байланысты қарастырады. Демек сөзді лексика-грамматикалық сипаты тұрғысынан айқындайды.