Твір -роздум на тему: значення ораторського мистецтва для політичного діяча

Объяснение:

Зоопарк. Яке це диво! Я так давно мріяв про зустріч із різними звірятками. Нарешті моя мрія здійснилась!

У неділю ми з татом поїхали до зоопарку. Спочатку автобус мчав по шосе, а потім ми їхали в метро. І ось довгождана зустріч. Перш за все, ми побачили великого шимпанзе. Я пригостив його смачним ескімо, він зрадів і кумедно бігав по вольєру. Чубатий какаду вражав своїми строкатими барвами. А якою чудовою була маленька колібра! Потім нашу увагу привернув незграбний кенгуру. Зачарований я був і рожевим фламінго. Стомлені та щасливі ми повернулись додому.

місто на камені.

є на поділлі місцина, подібної до якої не знайдеш у цілій країні. тут стоїть на кам’яному півострові древнє місто кам’янець-подільський.  

цей важливий оборонний вузол на шляху зі східної європи до уходив до складу кількох держав: монголо-татарської орди, великого князівства литовського, польської корони, туреччини, росії; та срср. але місто по духу завжди залишалося українським.

у створенні неповторного обличчя кам’янця   взяли участь представники різних народів. але найбільшими складовими в культурі кам’янця були українська та польська, адже місто виросло на межі заселення двох народів.  

за польщі кам’янець був місцем ув’язнення багатьох українських патріотів. у фортеці тримали незламного устима кармелюка. з цим епізодом в історії міста пов’язана цікава місцева легенда.

кажуть, коли кармелюка везли до фортеці, його побачила молоденька польська панночка. закохавшись у мужнього красеня, вона почала шукати спосіб визволити його з неволі. піднявшись одного дня на 40-метровий мінарет, прибудований турками до петропавлівського собору, панянка вистрілила з лука в те вікно папської вежі, де мав знаходитися в’язень.   до стріли, крім записки, було прикріплено згорнуту в кульку довгу і міцну турецьку шаль.  

кажуть, що кармелюк втік з фортеці   завдяки цьому    

кілька днів пробув у кам’янці в 1846 році тарас шевченко, мандруючи україною за завданням археографічної комісії.  

майже вісім місяців у часи визвольних змагань   кам’янець був тимчасовою столицею української народної республіки.  

так дивно відобразилася на долі маленького містечка на поділлі вся історія україни.   кам’янець-подільський залишається в пам’яті як символ українського духу, що протягом століть гартувався вогнем і мечем.