На які питання відпові головні і другорядні члени речення? підмет, присудок, додаток, обставина, означення? ?

Головн1-хто? що? п1дмет що робить? що буде робити? присудок який,як1,кому,де, другорядн1

Лиш той творити може, хто любить свій народ. у наш час в україні склався дуже складний стан. зараз нелегко зрозуміти, хто насправді любить український народ, а хто тільки прикидається. але історія української нації нам показує, що було дуже багато щирих  українців, які були насправді закохані в свій народ. наприклад, т. г. шевченко. зовсім нещодавно було 200 років з дня  його народження. це свято відмічалося в нашій школі також. цей видатний письменник та митець є національним символом україни, є відбитком усієї долі та сенсу життя українського народу. тарас шевченко кохав свою батьківщину та свій народ, українців. саме це й йому  створювати  найвидатніші твори. поезія цього митця буде жити доти, доки буде живий український народ. його твори є неймовірно актуальні й сьогодні. читаючи, здається, що геніальні рядки були написані не 180 років назад, а тільки вчора!         саме тому я вважаю, що творити може тільки та людина, яка любить на поважає свій народ.

ось і настала золота осінь. у лісі шаленіє справжній жовтневий листопад. погода стоїть мінлива: то вітряно, то спокійно. теплі сонячні дні чергуються з прохолодними, похмурими. коли небо похмуре, часто йдуть дощі.

від споглядання на землю великих холодних крапель на душі стає сумно. здається, ніби природа оплакує свою колишню красу, коли все навколо цвіло й пахло…

як швидко все змінюється навколо! гаснуть осінні вогняні фарби. клени обсипаються від найменшого подиху вітерця. деякі дерева ще зберегли золоте оздоблення, але їх одяг вицвів та потемнів. на воскових листях з’явилися брудні плями, що нагадують відбитки чиїхось чорних пальців. окремі листочки, засихаючи, скручуються в дудочку. якщо обережно розгорнути такий листочок, всередині в ньому можна побачити тремтячу кришталеву росинку. це зворушливе видовище знову породжує аналогію зі сльозами природи.

але здоровий глузд є вирватися з лап депресії. осінь — це не смерть природи, а лише її сон. весна прийде, неодмінно, але тільки після зими. вічний кругообіг сезонів доводить, що життя триває. і це прекрасно! ось настає один з найкрасивіших осінніх періодів — золота осінь. на жаль, він триває зовсім недовго, десь близько трьох тижнів. тому необхідно обов’язково знайти вільний час, щоб відвідати парк і помилуватися його казковим оздобленням.

цей період осені не дарма називають золотим, адже в природі відбуваються великі перетворення. якщо влітку переважним кольором вважається зелений, то ранньою осінню — це жовтий окрас листя і трави, що нагадує золото.

особливо приємно прогулятися березовим гаєм, всі дерева стають золотистими, а кругле листячко беріз нагадує монетки, які «дзвенять» на вітрі. особливо гарно вони в ясний сонячний день, контрастуючи на тлі блакитного неба: всі берізки білокорі, в однакових золотавих сяйливих нарядах.

в цю пору в таке ж золоте оздоблення одягаються липи. злегка жовтувато-коричневі, що нагадують трохи потьмяніле золото — це листя дубів. дуже часто клени теж фарбуються в жовтий колір. тож дивуєшся такій казковій красі. здається, ніби опиняєшся в казці, де навколо безліч яскравих золотистих фарб.

але пройде кілька тижнів і розпочнеться листопад. багато дерев втрачатимуть чарівну красу оздоблення, проте килим з листя стане пишним і м’яким, наче пух. дуже приємно підкидати листя вгору та дивитися, як вони, кружляючи, на землю. або шарудіти опалим листям, коли воно висохне.

поступово на деревах залишиться поодиноке листячко, яке теж опаде, та остання краса зникне. у цей момент стає трохи сумно, адже дуже шкода розлучатися з прекрасною золотою осінню. але спогади про неї залишаться надовго, до настання холодів і випадання перших сніжинок. тим не менш, як чудово, що є така дивовижна пора — золота осінь!